Роль і значення наукової і громадсько-педагогічної діяльності Г.Ю. Храбана, життєвий та творчий шлях. Здійснення аналізу системи поглядів. Визначення найцінніших складових наукової спадщини для сучасного відродження української історичної науки.
При низкой оригинальности работы "Наукова та громадсько-педагогічна діяльність Г.Ю. Храбана (1902–1990 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Із здобуттям Україною незалежності відбулося переосмислення ролі особистості в історії, стрімко зросла кількість біографічних розвідок, що зумовлено бажанням повернути народові забуті імена і показати саму історію в портретах її творців. У сучасній українській історіографії бракує наукових студій, в яких би на широкому, належним чином опрацьованому фактичному матеріалі розкривався і по-новому оцінювався творчий доробок істориків «другого плану», досліджувалися їх інтелектуальні біографії, надбання у вивченні різноманітних проблем історії України через дослідження історії окремого регіону. З огляду на це сьогодні є актуальним звернення дослідницької уваги на життєвий шлях, становлення суспільно-політичних поглядів і визначення наукових пріоритетів Григорія Юхимовича Храбана (1902-1990) - одного з найбільш значимих істориків та краєзнавців, який залишив вагомий слід у науковому житті України, вивченні та популяризації регіональної історії. Маючи енциклопедичні знання, здатність глибоко аналізувати і відображати історичні процеси, він однаково плідно працював як історик, краєзнавець, археолог. Храбана як історика залежно від суспільно-політичного становища в країні, а також прослідкувати динаміку наукової проблематики його робіт у контексті розвитку історичної науки; біографічний - допоміг простежити життєвий і творчий шлях дослідника, окреслити його внесок в історичну науку, охарактеризувати умови, в яких відбувалося формування його особистості; системний - створив умови для дослідження широкого кола питань, якими займався Г.Ю.Більшість із них мають характер традиційної біографії, висвітлення дослідницького досвіду краєзнавця, в яких сучасники намагаються відзначити той внесок у розвиток української історичної науки, історичного краєзнавства та археології, що був зроблений дослідником протягом життя. Храбана як археолога розпочалося ще на зламі 1950-х-1960-х років після виходу в світ перших його публікацій, які науковці Інституту археології АН УРСР оцінили позитивно. Храбана в археологічних дослідженнях на території Черкащини дано також в праці М.Ю. Відейка. Храбана мають матеріали фондів Державного архіву Черкаської області та Наукового архіву Інституту археології НАН України, оскільки основний масив праць дослідника на сьогодні залишається невідомим широкому загалу. Храбан друкував праці з історії, археології, краєзнавства в часописах «Український історичний журнал», «Памятники України», «Археологія», «Советская археология», «Материалы и исследования по археологии СССР», а також у газетах «Наше слово» (Республіка Польща), «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Промінь комунізму», «Уманська зоря», «Соціалістичні лани».
План
2. Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
