Тлумачення поняття "новела" в науковій літературі. Розмежування понять "містика", "фантастика", "авторський вимисел". Визначення та аналіз у творах Е. По ознак науково-фантастичного жанру. Специфіка змісту й особливості стилю фантастичних новел Е. По.
Вступ В історії культури США період з 90-х років 18 століття до 60-х років ХІХ став епохою романтизму. Величезне значення для розвитку американського романтизму й реалізму мала діяльність Едгара По. Він справедливо вважається одним із засновників американської новели як жанру літератури. Питанням вивчення фантастики взагалі і її місця у творчості Е. Серед новел Едгара По - детективні, науково-фантастичні, психологічні оповідання. Фантастичні новели письменника умовно можна розділили на такі групи: новели, центральним у яких є «незвичайне», «надприродне», «жахливе», «психологічні», «науково-фантастичні» і «готичні» новели. Таким чином, актуальність вибраної теми визначається наступними положеннями: 1) науково-фантастичні новели Едгара По і в наш час визивають інтерес у читачів, в тому числі і у школярів, але вітчизняному літературознавстві приділяло їм недостатньо уваги; 2) творчість Едгара По демонструє дивовижне розмаїття нових для тогочасної Америки прийомів, і варто проаналізувати структуру й стиль його науково-фантастичних новел у взаємозвязку із світом ідей, прозрінь і прагнень письменника, що відображували культурно-історичні процеси в країні. Обєктом дослідження курсової роботи є фантастичні новели Едгара По, а предметом наукова фантастика в новелах Эдгара По. Так, дослідник В.П. Скобелєв дає наступне визначення: «Оповідання (новела) являє собою інтенсивний тип організації художнього часу і простору, що припускає доцентрову зібраність дії, у ході якого здійснюється випробування, перевірка героя або взагалі якого-небудь соціально значущого явища за допомогою однієї або декількох однорідних ситуацій, так що читацька увага зводиться до вирішальних моментів у житті діючої особи або явища в цілому. 307) Вперше значення певного жанру оповідальної художньої творчості слово «новела» одержало в Італії, де вже в XIII ст. існували невеликі оповідання з повсякденного життя, які іноді поєднували у збірники. У цьому жанрі працював Едгар Алан По-майстер цього жанру, дотепер неперевершений; Генрі Лонгфелло (Longfellow, Henry Wadsworth) і Натанієль Готорн (Hawthorne, Nathaniel) додали йому зачарованості англійської класики. Байрона, А.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова)». «Прояву надприродного світу, - як пише В. Коровін, - порушують звичний хід повсякденного життя, супроводжуються виникненням таємничих обставин, що заплутують свідомість і волю людини, створюють напруженість і гостроту того, що відбувається» (26, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
