Відновлення і розвиток науково-дослідної сільськогосподарської справи в повоєнні роки. Висвітлюється питання повоєнного становлення і наукової діяльності Вченої ради Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур у м. Глухові Сумської області.
При низкой оригинальности работы "Наукова діяльність Всесоюзного науково-дослідного інституту луб"яних культур (1951-1960 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті висвітлюється питання повоєнного становлення і наукової діяльності Вченої ради Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур у м. Саме в 1951 - 1960 роках були зроблені перші кроки з вивчення і зміни вченими природи культури конопель, що дозволило вивести нову формулу цієї рослини - однодомну, та повністю механізувати процес обробки і збирання зазначеної агрокультури. Підготовка кадрів до наукової діяльності здійснювалася шляхом навчання в аспірантурі ВНДІЛК, яка відновила свою роботу ще в 1946 році та була однією із головних форм підготовки наукових кадрів за профілями і дисциплінами, які повязані з виробництвом луб’яних культур. Незважаючи на наявність досягнень в роботі інституту, із звітів науковців відомо про низку істотних недоліків, а саме: не дуже швидко втілювався у виробництво коноплезбиральний комбайн і машини для первинної обробки коноплі в колгоспах ; мало часу приділялося питанням розробки високопродуктивних машин, і в першу чергу, лубкомбайну для переробки стебел кенафу і джуту на зелений луб; недостатньо активно проводилася робота із розмноження і передачі у виробництво однодомної коноплі, особливо південних сортів; через відсутність працівників і спеціалізованих лабораторій інститут майже не проводив роботи з фізіології та боротьби зі шкідниками і хворобами луб’яних культур; експериментальна база інституту і його мережі ні за розмірами, ні за рівнем матеріально-технічного забезпечення не відповідала вимогам того часу [10, арк. У 1951 році в системі інституту працювала Північно-Кавказька дослідна станція (Краснодар, РРФСР) - роботи велися з коноплями, кенафом, канатником, кендирем і джутом; Узбецька дослідна станція (Ташкент, Узбецька РСР) - роботи велися з джутом, кендирем і кенафом; Чуйська дослідна станція (Киргизька РСР) - роботи велися з кендирем, кенафем, джутом і коноплями; а також функціонували Починківське дослідне поле (Горьківська область, РРСФР) - роботи велися з коноплями і канатником; Золотоніський опорний пункт (Полтавська область, УРСР) - роботи велися з коноплями, кенафом і канатником; Тогучинський опорний пункт (Новосибірська область, РРФСР) - роботи велися з коноплями; Експериментальна база інституту (м.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
