Наукова і громадсько-політична діяльність Мирона Кордуби (1876–1947 рр.) - Автореферат

У цьому звязку особливої актуальності набуває дослідження життя та діяльності Мирона Кордуби (1876-1947 рр.) - видатного українського історика, географа, етнографа, археографа, бібліографа, публіциста, редактора, педагога, громадсько-політичного діяча. Грушевського, науковця називають одним із найбільших істориків Східної і Центральної Європи, видатним дослідником давньої й середньовічної історії та доби Хмельниччини, йменують "плугатарем" національної історії, ученим з європейським іменем. Дослідження проведено в рамках наукової проблематики історичного факультету Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка "Україна в контексті європейської історії" (Рішення вченої ради Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Кордуби у науковому та громадсько-політичному житті України, зясувати значення діяльності історика у піднесенні національної свідомості українського народу наприкінці ХІХ - в першій половині ХХ століть, дослідити найцінніші аспекти наукової спадщини вченого, важливі й актуальні на сучасному етапі українського державотворення. Методологічною основою праці слугували принципи діалектики наукового пізнання: обєктивності й історизму, які базуються на пріоритеті документів, що дають змогу всебічно проаналізувати наукову та громадсько-політичну діяльність М. Кордуби.Кордуби можна вважати низку праць українських вчених, започаткованих статтею історика "Найважніший момент в історії України (Україна у складі Литовської держави)" (1930 р.). Кордуби як історика, етнографа, археографа та громадсько-політичного діяча, аналіз його національно-державницької концепції є праці авторки цієї дисертації, що підтверджують її статті, опубліковані у 1999-2003 рр. Найбільше інформації про наукову спадщину і громадсько-політичну діяльність вченого містять неопубліковані досі документи й матеріали таких архівів, як Державний архів Львівської області, Державний архів Чернівецької області, Центральний державний історичний архів України у м. Львів), дали змогу ґрунтовніше простежити такі питання досліджуваної тематики, як наукова, видавнича діяльність історика, справи, повязані з навчанням, освітою, життям українських інституцій, контакти з ученими, письменниками та іншими відомими особами. У другому розділі - "Формування Мирона Кордуби як науковця і громадсько-політичного діяча", який складається з двох параграфів, розкрито процес формування світогляду історика і становлення його як ученого та громадсько-політичного діяча, висвітлена громадсько-політична діяльність М. Кордуби.Кордуби творить певний етап в інтелектуальному, науковому, національно-культурному та державному розвитку України. Участь вченого у таких політичних інституціях, як товариство "Січ" у Відні, "Союз визволення України", Національна Рада ЗУНР, Народний Комітет Української народно-трудової партії підтверджує, що історик був активним громадсько-політичним діячем Галичини і Буковини. Діяльність його як редактора політичних і культурно-просвітницьких періодичних видань буковинського краю - "України", "Читальні", дописувача "Буковини", "Рідного краю", "Каменярів", "Нашої школи" - сприяла загальному поступові суспільно-політичного життя. Таким чином, можемо констатувати, що як громадсько-політичний діяч вчений вважав своїм обовязком сприяти розвязанню полеміки навколо таких актуальних тоді проблем, як питання єдиної літературної мови, правопису, політичні завдання преси й шляхи її ідейного розвитку, зростання національної свідомості українців, національна і територіальна єдність українського народу, його державна самостійність й соборність. Досліджуючи княжу, козацьку та сучасну добу, історик дав позитивну відповідь щодо існування традицій українського державотворення, при цьому одним з найважливіших періодів історії України вважав литовсько-польську добу, оскільки саме в цей час, на його думку, прискорився процес творення української нації, зявилося почуття національної ідентифікації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ