Ряд імен видатних істориків, дослідників різних регіонів Великого князівства Литовського. Київська школа істориків-документалістів, яку очолював В. Антонович. Дослідження Довнар-Запольським, Оглоблиним та Курцем співвідношення школа/напрям, її тотожності.
При низкой оригинальности работы "Наукові школи на прикладі діяльності В.Б. Атоновича, М.В. Довнар-Запольського, Є.Д. Сташевського та Б.Г. Курца", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Починаючи з 1959 року короткими згадками в монографії, присвяченій історії Київського університету імя дослідника литовсько-польської доби, автора понад 150 праць з історії Київської Русі, Московської держави, Росії в 19 ст., історії Литви, Білорусі та України - М. В. Довнар-Запольський входив до складу численних товариств та комісій - Археографічної комісії імперського Московського археологічного товариства, Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, Історичного товариства Нестора Літописця та ін. Одним із головних напрямів діяльності Довнара-Запольського була археографічна робота. Храмова щодо наукових шкіл як неформальних творчих співдружностей дослідників різних поколінь високої наукової кваліфікації на чолі з лідером на базі лабораторії чи відділу наукового інституту, кафедри вузу в межах будь-якого наукового напрямку, обєднаних спільними підходами до вирішення проблеми, стилем роботи та мислення, оригінальністю ідей і методів реалізації своєї наукової програми, котре отримало значні результати, має авторитет та суспільне визнання в даній галузі знання. На відміну від своїх попередників, які підносили значення народу в історії, Антонович показав також ідейну боротьбу різних груп населення, що було, як вважав Довнар-Запольський, кроком уперед і одним із поворотних моментів у розвитку російської історичної науки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
