Наукові основи вибору структури та параметрів технологічних систем механічної обробки високоточних деталей - Автореферат

Тому рішення проблеми підвищення ефективності механічної обробки високоточних деталей за рахунок спрямованого вибору найкращих структури і параметрів технологічного впливу при обробці (формоутворенні) і реалізуючий цей вплив металорізального устаткування, прогнозування характеристик технологічних систем механічної обробки при зміні обєкта обробки є актуальним. Мета роботи - підвищення ефективності механічної обробки високоточних деталей (комплексу технологічних систем механічної обробки в точному машинобудуванні) за рахунок спрямованого вибору структури і параметрів технологічного впливу при формоутворенні на базі оцінок прийнятих технологічних рішень обєктивними критеріями, що характеризують обєкт обробки, технологічний процес і устаткування. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: розробити систему обєктивних критеріїв оцінки технологічних рішень, що характеризують обєкт обробки, технологічний процес формоутворення і формотворне устаткування і що дозволяють здійснювати синтез і аналіз технологічних систем механічної обробки в точному машинобудуванні і технологічне прогнозування в металообробці; розробити принципи синтезу структури і параметрів технологічних систем механічної обробки в точному машинобудуванні і, у граничному випадку, оптимізації структурно-параметричних характеристик металообробки на основі методології технологічного приведення; Полягає в тому, що на основі узагальнення досвіду виробничників і дослідників в області особливостей обробки деталей у точному машинобудуванні розроблена і доведена до прийняття чисельних рішень методологія технологічного приведення структури і параметрів системи механічної обробки будь-якого ієрархічного рівня, заснована на теорії подоби і розмірностей і що дозволяє оцінювати прийняті технологічні рішення критеріями, що характеризують обєкт обробки, технологічний процес формоутворення і формотворне устаткування, здійснювати синтез, аналіз і технологічне прогнозування систем механічної обробки високоточних деталей.Така оцінка може бути виконана в тому випадку, якщо мікросистеми будуть однорідні (ізотропні), а їхні звязки - трансформуєми при переході від системи більше високого рівня до систем більше низького рівня (наприклад, від операції до переходу). На етапі 3 виконуються процедури, звязані: з генеруванням варіантів обробки ЕП у ГЕП і їхнім відсіюванням по конструктивним і технологічних обмеженням; з визначенням кількості і состава переходів обробки кожної ЕП і їхньої послідовності в процесі обробки ГЕП; з визначенням наведених характеристик ТСМ ГЕП по синтезованим параметрам технологічних переходів і відсіюванням тих варіантів, які не підходять по граничним критеріям; з ранжируванням варіантів обробки ГЕП, що залишилися, по ступені переваги їхнього застосування. На етапі 4 за вхідним даними етапу 3 виконується проектування елементів структури технологічного переходу обробки елементарної поверхні (вибір кінематики формоутворення, визначення структури переміщення інструмента в циклі обробки ГЕП і ін.); розрахунок припуску на обробку; оптимізація структури переходу залежно від параметрів процесу обробки (режимів різання) і різального інструменту. У загальному випадку, резервами технологічних систем механічної обробки є: DТПРS - резерв техніко-економічної ефективності (технологічності) системи механообробки; DWNPS - резерв збільшення технологічного впливу при обробці деталі; Dwnpn - резерв збільшення технологічного впливу (інтенсивності обробки), схований у можливості поліпшення параметрів і структури технологічного процесу обробки; Dwnpo - резерв збільшення технологічного впливу за рахунок поліпшення характеристик або підвищення ступеня використання металорізального устаткування, що реалізує технологічний процес; DLПРS - резерв підвищення технологічності заготовки і деталі; DLПРЗ - резерв підвищення технологічності заготовки; DLПРД - резерв підвищення технологічності деталі. У процесі повного аналізу виявляються резерви підвищення техніко-економічної ефективності системи в цілому, її елементів і звязків, які визначаються в порівнянні із "еталонним" (оптимальним) варіантом структури і параметрів технологічного впливу в процесі формоутворення; встановлюються окремі складові цих резервів, що залежать від удосконалювання технологічного процесу обробки і поліпшенням використання металорізального устаткування; розглядаються можливості і шляхи поліпшення використання виробничої площі; вирішуються завдання підвищення технологічності деталі і заготовки.Виконаний при проведенні дисертаційних досліджень комплекс теоретичних і прикладних розробок, висунуті наукові положення, прогнозовані і впроваджені в промислових умовах технології механічної обробки і реалізуюче їх металорізальне устаткування склали базу вперше сформульованих наукових основ створення високоефективних процесів формоутворення і формотворних систем (верстатів, інструментів, засобів технологічного оснащення і виміру), що забезпечує рішення важливої і актуальної науково-те

2. Основний зміст роботи