Наукові основи технології біологічно активних добавок – коректорів процесів травлення - Автореферат

Питання вибору рослинних джерел ферментів і інгібіторів травних ферментів, максимального збереження їх активності при вилученні, обґрунтування методів концентрування та стабілізації цих біокоректорів займають ключові позиції в розробці технологій нових БАД з корегуючими властивостями до процесів травлення. Отже, виходячи з високої розповсюдженості функціональних порушень системи травлення, які кореспондуються з дефектами структури харчування населення України, можливістю її ефективної корекції шляхом включення в харчові раціони біологічно активних добавок цілеспрямованої дії, дослідження, спрямовані на створення наукових основ і технологій вітчизняних БАД, призначених для корекції ферментативних процесів системи травлення, є актуальними. Робота відповідає тематиці міжвузівської програми науково-дослідної роботи № 31 «Будова, склад, властивості і перетворення компонентів рослинної сировини як основи створення поліфункціональних добавок, збагачувачів і модулів для отримання продуктів з новими властивостями, які забезпечують продовольчу безпеку населення України», яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 271 від 15.08.96, зокрема, темі досліджень проблемної науково-дослідної лабораторії Одеської національної академії харчових технологій1/97-П «Отримання біологічно активних добавок адаптогенної і лікувальної дії на основі харчових волокон» (№ держреєстрації 0197016053), 1/03-П «Біотехнологічні основи створення біологічно активних добавок і продуктів з регульованими властивостями» (наказ Міністерства освіти і науки України № 633 від 05.11.2002 р.), 1/06-П «Розробка біотехнологічних процесів цільового направленого регулювання функціональних, фізіологічних і технологічних властивостей харчових продуктів і БАД» (наказ Міністерства освіти і науки України № 654 від 16.11.2005 р.), програмі «Розробка технологій поліфункціональних добавок і харчових продуктів загального лікувально-профілактичного напряму (№ держреєстрації 0197 U 016055) та ін. дослідити склад і фізико-хімічні властивості біокоректорів (вплив РН середовища і температури на активність і стабільність досліджуваних обєктів, визначення активності ферментів під дією інгібіторів і активаторів, специфічності дії інгібіторів); Предмет дослідження - біорегулятори рослинного походження: протеаза насіння томатів, протеаза соку люцерни, ліпаза пророщеного насіння ріпаку, інгібітор панкреатичної амілази борошенець вівса, інгібітор панкреатичної ліпази фенольної природи з насіння ріпаку, інгібітор трипсину з зерна амаранту; насіння томатів, сік люцерни, насіння ріпаку, зерно амаранту, борошенця вівса, БАД, які містять біокоректори процесів травлення. добавка біокоректор інгібування каталізЗроблено висновок про необхідність поглиблення та розширення досліджень, повязаних з розробкою наукових основ технологій БАД і функціональних продуктів, що містять біокоректори процесів травлення, визначенням умов і механізмів процесів іммобілізації на біополімерних матрицях, розробкою технологій одержання БАД і функціональних продуктів з включенням біокоректорів процесів травлення. У третьому розділі «Виділення і характеристика біокоректорів» обґрунтовано вибір джерел біокоректорів, методів їх виділення та очищення, дано оцінку складу та фізико-хімічних властивостей, обґрунтовано необхідність їх стабілізації. Стадії очищення інгібітору трипсину з зерна амаранту включали екстракцію 0,05 М боратним буфером, РН 7,6, фракціювання білкової складової екстракту сульфатом амонію з подальшим діалізом фракції між 75 %-вим та 100 %-вим ступенем насиченості (NH4)2SO4 та афінну хроматографію на біоспецифічному сорбенті трипсин - сефароза 4В (табл. При РН інкубаційного середовища 2,0 ІА інгібітору різко знижується за умов інкубації при РН 7,0 інгібітор втрачає свою активність до 48 % через 6 годин інкубації. Ефективність осадження біокоректорів білкової природи з їх екстрактів залежить від молекулярної маси біокоректору: зі зменшенням молекулярної маси зростає ефективність осадження, тобто збільшується маса біокоректору, що перейшов з екстракту в комплексний осад.Обґрунтовано способи вилучення та очищення біокоректорів: протеазу томатів доцільно вилучати 0,2 М розчином NACL з подальшим хроматографуванням на ДЕАЕ-целюлозі; протеазу люцерни та ліпазу ріпаку - відповідно 0,1 % розчином натрію гідросульфату (РН 8,0) та 0,1 М амоніачним буфером (РН 9,0) і наступним фракціюванням на сефадексах; інгібітор амілази з борошенців вівса екстракцією 0,15 М NACI в 0,1 М гідрокарбонатному буфері, РН 9,2; інгібітор протеази з зерна амаранту - 0,05 М боратним буфером, РН 7,6, інгібітор ліпази - 95 % етанолом з подальшим очищенням шляхом афінної хроматографії. На основі досліджень фізико-хімічних властивостей біокоректорів (молекулярна маса, ізоелектрична точка, РН-і термооптимум, РН-і термостабільність) встановлено, що біокоректори характеризуються незначними молекулярними масами (20...25 КДА) за виключенням ліпази (300 КДА). Встановлено доцільність використання фізичної сорбції для стабіліз

Основний зміст роботи