Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування - Автореферат

На сучасному етапі глобальної компютеризації, з метою конструктивного переходу до системного геоінформаційного картографування екологічних проблем і природоохоронної діяльності, необхідно підвести підсумок розвитку екологічно орієнтованих напрямів у класичній тематичній картографії, виявити тенденції, проблеми, напрямки, розробити підходи до системного картографічного забезпечення вирішення екологічних проблем. У світлі переходу України до моделі збалансованого розвитку, вирішення екологічних проблем розглядається в комплексі з вирішенням економічних і соціальних питань на всіх територіальних рівнях, що вносить корективи у процес адекватного картографічного відображення взаємодії в системі «природа-суспільство». Дисертаційне дослідження здійснено в рамках пяти держбюджетних тем: «8-17-92» № держреєтрації UA01008676Р «Розробка наукових основ комплексного регіонального картографування (на прикладі Харківської області)»; «8-17-95» № держреєтрації 0197U003311 «Розробка теоретико-методологічних основ комплексного тематичного картографування адміністративних областей»; «8-17-99» № держреєтрації 0199U004420 «Інформаційно-картографічне забезпечення розвитку регіонів України в умовах економічної реформи: методологія, концепція, функції, принципи, зміст, напрямки, тенденції»; «8-17-02» № держреєтрації 0102U000349 «Розробка наукових основ великомасштабного еколого-природоохоронного картографування адміністративних районів, промислових і сільськогосподарських підприємств»; «8-17-05» № держреєтрації 0105U000712 «Системне комплексне картографування регіонів України в умовах їх сталого розвитку». Відповідно до поставленої мети вирішувалися наступні методологічні, теоретичні, методичні і практичні блоки завдань: розробка концепції системного еколого-природоохоронного картографування через встановлення його сутності, ознак, напрямів, спільних і відмінних рис з іншими екологічно орієнтованими напрямами тематичного картографування, вдосконалення класифікації еколого-природоохоронних карт і термінологічного апарату еколого-природоохоронного картографування; природоохоронний картографування геоінформаційний обґрунтування науково-практичної бази для розробки методології еколого-природоохоронних картографічних досліджень системи «природа-суспільство» на регіональному рівні - принципів, методів, підходів, засобів, напрямів і методичних основ створення системи еколого-природоохоронних картографічних творів регіонів України; Значний вплив на становлення наукових позицій автора в галузі еколого-природоохоронного картографування мали роботи географів і картографів, у сфері наукових інтересів яких були теоретичні і методичні положення екологічно орієнтованих напрямків географії і картографії - В.А.Відповідно регіональний підхід у еколого-природоохоронному картографуванні має проявлятися в структурі системи картографічних творів, яка охоплює усі рівні регіонального природокористування, а в основу еколого-природоохоронного районування (зонування) слід закладати ландшафти (від їх типів і груп до морфологічних частин - місцевостей, урочищ, фацій) та адміністративно-господарський поділ, що зумовлює одиниці планування природоохоронних заходів. Лебедєва, 2002 та ін.) показав, що в Україні виникли обєктивні передумови для переходу від окремих (компонентного, проблемного, комплексного) напрямів екологічного і природоохоронного картографування до системного регіонального еколого-природоохоронного картографування, під яким слід розуміти систему аерокосмічних, польових та картографічних досліджень, здійснюваних на основі широкого застосування геоінформаційних технологій з метою створення системи картографічних творів (окремих карт, серій карт і (чи) атласів), які розробляються за єдиною програмою, що передбачає комплексну характеристику регіонів, уніфікацію структури, змісту і оформлення картографічних творів, що охоплюють усі природні, господарські та адміністративні одиниці (від фермерських господарств і окремих підприємств до області) і призначені для дослідження взаємодій у системі «природа-суспільство» з метою вирішення екологічних проблем у регіонах. Системність регіонального ЕПК проявляється через системність вивчення обєкта дослідження, цілісність методів вивчення зовнішньої і внутрішньої структури системи, системність інформаційної бази, системність картографічного представлення шляхом розробки системи картографічних творів різних територіальних рангів, системність процесу використання карт, оскільки система ЕПК має довідково-інформаційні, моніторингові, координаційні, науково-дослідницькі, навчально-просвітницькі функціональні можливості (рис. Бондаренко, 2007), в основу методологічного обґрунтування системи регіональних ЕПКТ покладено принципи: програмування (підготовка підґрунтя для переходу до системного геоінформаційного еколого-природоохоронного картографування, що вимагає створення для кожної адміністративно-господарської одиниці системи уніфікованих за змістом, математичною основою і зображувальними засобами багатоцільових картогр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ