Наукові основи підвищення продуктивності сівозмін та родючості ґрунту в традиційному і біологічному землеробстві західного Лісостепу України - Автореферат

Розвязати його можна на основі удосконалення та освоєння сучасних зональних адаптивних систем землеробства, важливим елементом яких є сівозміни, створення принципово нових біотехнологій вирощування рослин із урахуванням особливостей їх взаємодії та післядії. У звязку з дороговизною ресурсів, посиленням вимог щодо якості сільськогосподарської продукції набуває розвитку альтернативне біологічне землеробство, тому необхідно знаходити оптимальні варіанти з виходом на базові моделі, які гарантують енергозбереження, відтворення родючості ґрунту та охорону довкілля (Г. У традиційному землеробстві відомі наукові дослідження щодо підвищення продуктивності культур, сівозмін, поліпшення родючості грунту розроблено наукові рекомендації, проте залишається недостатньо вивчене питання системного підходу до агротехнологій, повязаних з комплексом робіт по обробітку грунту, удобренню і захисту рослин. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичними планами досліджень Львівського ДАУ у відповідності до державних НТП УААН на 1991-1995 рр. „Продовольство-95” завдання „Розробити екологічно чисті заощаджуючі технології вирощування сільськогосподарських культур та відтворення родючості ґрунту” (номер державної реєстрації 0195U20223) та НТП УААН „Землеробство” на 1996-2000 рр., завдання 0.51.01.02 - „Розробити з урахуванням спеціалізації виробництва і різних форм власності на землю системи сівозмін, що забезпечать високу продуктивність культур і відтворення родючості грунтів у зонах Полісся і Лісостепу” (номер державної реєстрації 0196 U 018388). вивчити закономірності зміни вмісту органічної речовини та фізико-хімічних властивостей грунту; вмісту і балансу елементів живлення рослин та гумусу у грунті, на основі чого розробити модель його родючості за умов біологізації землеробства;Агрономічно цінних структурних агрегатів (7-0,25 мм) на господарському контролі найбільше отримано в середньому у варіанті комбінованого обробітку ґрунту в шарах 0-20 см - 70,0% і 20-40 см - 70,0%, що відповідно на: 0,35 % більше, ніж у варіантах чизельного і загальноприйнятого (контроль) обробітку ґрунту. За умов біологізації землеробства внаслідок використання на добриво соломи та зеленої маси сидератів кількість водотривких агрегатів на час збирання врожаю в орному (0-20 см) і підорному (20-40 см) шарах в середньому досягла 79,7 % (коефіцієнти структурності 2,59), або збільшилась порівняно до показників на час сівби культур відповідно на 9,97 і 10,3 %; на господарському контролі - відповідно 76,2 % (коефіцієнти структурності 2,36), або збільшилась на 8,46 і 8,12 %. За органічної системи удобрення капілярні пори краще пронизують орний шар грунту в усіх варіантах обробітку, ніж на господарському контролі, особливо у варіанті комбінованого обробітку ґрунту, де вона найвища - 32,5-33,8%, що повязано з використанням вторинної продукції рослинництва. У середньому за дві ротації сівозміни запаси продуктивної вологи на час сівби культур на господарському контролі за загальноприйнятого обробітку ґрунту в орному шарі становили 64,4 мм, у метровому - 296, за чизельного - вони збільшились відповідно на 5 і 6%, за комбінованого - на 3 і 5%; за умов біологізації землеробства, внаслідок збільшення в орному шарі кількості органічних речовин та поліпшення показників його родючості, відповідно - на контролі 65,0 і 309 мм, збільшення за чизельного обробітку на 5 і 4%, за комбінованого - на 3 і 4%. За умов біологізації землеробства (24 т/га гною N47Р46К20 - оптимально-мінімальні дози мінеральних добрив під культури в середньому на 1 га сівозмінної площі сидерати солома зернових культур порівняно до господарського контролю - 24 т/га гною N86Р64К84) можна досягти оптимальних параметрів будови орного шару застосуванням різноглибинного основного обробітку ґрунту: загальноприйнятий обробіток ґрунту (контроль) - оранка плугами ПЛН-4-35, чизельний - обробіток ПЧ-2,5, комбінований - оранка ПЯ-3-35.За моделі біологічного землеробства при внесенні у середньому на 1 га сівозмінної площі 24 т гною N47Р46К20 - оптимально-мінімальні дози мінеральних добрив 14 т сидератів 1,2 т соломи зернових культур та за господарського контролю - 24 т гною N86Р64К84, щільність зложення була в середньому нижчою на 2,4-2,9%, ніж на господарському контролі та найбільш наближена до оптимуму (1,1-1,3 г/см3). У польовій сівозміні за умов біологізації землеробства порівняно до господарського контролю досягнено оптимальних параметрів при застосуванні різноглибинного основного обробітку ґрунту (загальноприйнятий обробіток грунту - контроль - оранка плугами ПЛН-4-35, чизельний - обробіток ПЧ-2,5, комбінований - оранка ПЯ-3-35). За умов біологізації землеробства у варіанті комбінованої системи обробітку грунту досягнено гомогенності його будови і перед збиранням врожаю культур тверда фаза становила у середньому 48,2%, загальна шпаруватість - 51,8% від усього обєму грунту, тоді як на господарському контролі показник твердої фази на 2,2 % був меншим, а загальна шпаруватість на 2,0% більшою. У вар

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ