Наука як соціальний інститут: історія та особливості розвитку - Реферат

Наука, зародившись у стародавньому світі, перетворилася на феномен, що має глобальний характер. Вплив науки на світову економіку і культуру, на процеси інформатизації та модернізації, без яких неможливий прогрес сучасного суспільства, робить аналіз феномена науки, рушійних сил її розвитку вельми актуальним. Поступово еволюціонуючи, вона перетворилася на соціальний інститут в Європі Нового часу, і продовжує розвиватися, охоплюючи глобальний простір планети. Наука XXI століття, сформувала технологічний уклад пятого покоління, заснованого на компютерній техніці та електроніці. Вивчивши і проаналізувавши науку як соціальний інститут, ми зможе краще зрозуміти реалії сьогоднішньої суспільної і наукової думки, зробити власні висновки щодо місця і ролі наукового світогляду в житті людини.Наука як соціальний інститут - це особлива, відносно самостійна форму суспільної свідомості і сферу людської діяльності, який виступає як історичний продукт тривалого розвитку людської цивілізації, духовної культури, який виробив свої типи спілкування, взаємодії людей, форми поділу дослідницької праці і норми свідомості вчених. У Західній Європі наука як соціальний інститут виникла в XVII століття у звязку з необхідністю обслуговувати народжуване капіталістичне виробництво і стала претендувати на певну автономію. У системі суспільного розподілу праці наука в якості соціального інституту закріпила за собою специфічні функції: нести відповідальність за виробництво, експертизу та впровадження науково-теоретичного знання. Як соціальний інститут наука включала в себе не тільки систему знань і наукову діяльність, а й систему відносин в науці, наукові установи та організації [3, с. Процес інституціалізації науки свідчить про її самостійність, про офіційне визнання ролі науки в системі суспільного розподілу праці, про претензії науки на участь у розподілі матеріальних і людських ресурсів.Наука, маючи численні визначення, виступає в трьох основних іпостасях. Наука як соціальний інститут або форма суспільної свідомості, повязана з виробництвом науково-теоретичного знання, являє собою певну систему взаємозвязків між науковими організаціями, членами наукового співтовариства, систему норм і цінностей. Наука як соціальний інститут виникла в Західній Європі в XVI-XVII ст. у звязку з необхідністю обслуговувати народжуване капіталістичне виробництво і претендувала на певну автономію. Наука як соціальний інститут включала в себе не тільки систему знань і наукову діяльність, а й систему відносин в науці, наукові установи та організації [4, с.156]. Процес інституціалізації науки свідчить про її самостійність, про офіційне визнання ролі науки в системі суспільного розподілу праці, про її претензії на участь у розподілі матеріальних і людських ресурсів.Наука виступає як фактор соціальної регуляції суспільних процесів. Прояв соціокультурної регуляції науки здійснюється через сформовану в даному суспільстві систему виховання, навчання і підключення членів суспільства до дослідницької діяльності і етосу науки. Наука проявляє себе у функції соціальної сили при вирішенні глобальних проблем сучасності (виснаження природних ресурсів, забруднення атмосфери, визначення масштабів екологічної небезпеки) [8 с. Наука як соціальний інститут включає в себе: вчених з їхніми знаннями, кваліфікацією і досвідом; Усередині науки існують наукові школи, що функціонують як організована і керована наукова структура, обєднана дослідницькою програмою, єдиним стилем мислення і очолювана, як правило, особистістю видатного вченого.Наука є частиною загальнолюдської культури і в своєму розвитку завжди занурена в соціально-культурний простір взаємодіючи з філософією, технікою, мистецтвом, міфологією, релігією, політикою, засобами масової інформації [7, с. Наука як складне системне явище представляє особливу форму суспільної свідомості. Через науку, через вчених, як творців науки, суспільство усвідомлює світ, в якому живе, і саме себе. З іншого боку, наука є соціальним інститутом, тобто певною організацією названого процесу, що сформувалася на конкретному етапі історичного розвитку і продовжує розвиватися.Одночасно люди побоюються, що ряд відкриттів науки може негативно позначитися на їх життєдіяльності. Правда, сама наука і її результати жодної небезпеки для людей не являють, але, бездумне використовування в техніки та технологій, може завдати непоправної шкоди людству і природі. Наука як соціальний інститут за час свого існування зазнала величезних кількісних і якісних змін. наука інститут соціальний Наука представляє сьогодні потужну інтернаціональну галузь з вивчення світу і життя на Землі, з виробництва нових знань про них, володіючи величезною матеріально-технічною базою з високорозвиненою системою звязків і комунікацій. У наш час наука перетворилася в один з основних джерел матеріальних доходів суспільства, оскільки саме вона найбезпосереднішим чином бере участь у виробництві матеріальних і духовних цінностей, у створенні нових технічних засобів і ефективних технологій, які в св

Зміст

Вступ

1. Наука як соціальний інститут: загальна характеристика

1.1 Історичне становлення науки як соціального інституту

1.2 Структура науки як соціального інституту. Історичні інституційні форми наукової діяльності

2. Наука і суспільство

2.1 Вплив наукових установ на суспільне життя

2.2 Соціальна роль науки в громадянському суспільстві

Висновки

Список використаних джерел та літератури