Соціокультурний зміст науки і освіти в інтерпретації В.І. Вернадського. Взаємозв’язок науки і освіти і шляхи його активізації в програмах побудови знаннєвого суспільства. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації освітнього процесу.
Нестача знань, прогалини в освіті, нездатність окремих країн створювати і використовувати знання у зростаючих масштабах роблять їх неконкурентоздатними у світовому змаганні, відсторонюють на узбіччя цивілізаційного розвитку. Із зростанням ролі науки в сучасному світі корелює і значення освіти у суспільстві - із привілею елітарного прошарку вона перетворюється в необхідну умову розвитку постіндустріального або інформаційного, знаннєвого суспільства. З цього випливає, що інновації пронизують усе сучасне життя, і розробка основ інноваційної культури і впровадження її не лише в науку, технологічні процеси, але й у світоглядні орієнтації сучасної людини є принциповою вимогою сьогодення. Ноосферна концепція привнесла в науку аксіологічний підхід до аналізу взаємодії природи і суспільства. Одначе, сучасні глобальні проблеми в науці та освіті, на порядок денний ставлять питання про нове прочитання змісту ноосфер них ідей В.Г.Вернадського, а також про корекцію, трансформацію первинного змісту ноосферної концепції, пошуків нового бачення і витлумачення ноосферних процесів.Вернадського” присвячений новому баченню науки і наукового знання у філософії й науці, що сформувалося у українському та російському космізмі, який представлений іменами В.С. Вернадського, яке ознаменувало початок сучасної ноосферної традиції у філософії та науці, є своєрідним творчим явищем природничого космізму. Ноосфері, як сфері людства, не властиво скалічувати життя і вносити в нього хаос, відриватися від своєї рідного підґрунтя - біосфери, а навпаки, підносячись над нею, ноосфері належить бути продовженням біосфери, вільно мислити разом з людиною, свідомо винаходити нове, рефлексувати. Наука має посилювати творчий потенціал ноосфери і помякшувати та елімінувати негативні наслідки діяльності людини. Вернадський робить акцент на тій думці, що соціальний характер створюваних у межах науки і властивих їй звязків, виражається насамперед у тому, що наука будується й розвивається аж ніяк не працею якихось вчених-одинаків, які усамітнюються в кабінетній тиші й існують у ними самими створеному ідеальному царстві - наука створюється й розвивається колективною працею багатьох поколінь учених, які поєднують свої зусилля в одному напрямку, до досягнення однієї й тієї ж мети.В сучасному світі ноосферні ідеї пронизують культуру, буденне життя, релігію, свідомість людини. Вплив ноосфери на навколишній світ неоднозначний - він водночас творчий і руйнуючий, і завдання науки полягає в тому, щоб посилювати творчий потенціал ноосфери і помякшувати та елімінувати негативні наслідки діяльності людини. В освіті відкриття науки мають трактуватись і використовуватись лише так, щоб запобігти, протидіяти різним формам дискримінації між людьми, захищаючи, не порушуючи їх приватне життя і особисту автономію. У сучасних умовах, коли є загроза загальнокультурним основам освіти, цілі яких були сформовані ще наукою Нового часу, особливу актуальність має ідеал класичної і некласичної наукової раціональності, доказового знання як загальнозначимої мови, що дає змогу будувати сучасний цивілізаційний простір, долаючи етнічні, релігійні та інші протистояння, підтримувати узвичаєні відносини між людьми. Діяльність наукової еліти визначає особливості розвитку науки як соціального інституту, впливаючи на трансформацію всіх головних складових блоків глибинних підвалин науки - філософських, наукової картини світу та ідеалів і норм дослідження, формування етичних та соціокультурних цінностей науки, форм її організації і таким чином детермінує напрямки та форми розвитку різних сфер суспільного буття.Поздняков В.М. Поздняков В.М. В.И. Вернадский о социальной природе науки // Наука и науковедение. Постнекласична наука як фактор розвитку освіти ХХІ століття // Взаємодія освіти і науки як шлях до становлення постнекласичної освіти // Наукові і освітянські методології та практики. Взаємодія освіти і науки як шлях до становлення постнекласичної освіти // Наукові і освітянські методології та практики.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
