Теорія та походження поняття нації. Веберівське розуміння розвитку та мови. Наявність історично успадкованої спільної території. Процес злиття близьких за мовою і культурою етнічних груп у великий етнос. Етнополітичні процеси в країнах Західної Європи.
Слово «нація» походить від латинського natio (порода, рід, племя, походження, народження). У своїх промовах Ціцерон називав «націями» віддалені та «варварські» народи. У Франції та Англії термін нація поступово починає набувати політичних ознак і ним позначається все населення країни незалежно від етнічного походження. Так, в останній чверті XVIII ст. слово нація у французькій мові стало еквівалентом слова народ і вживалося, як його відповідник. Використання ж поняття нація у політичному сенсі, тобто називаючи всіх жителів країни французькою чи англійською націями дозволяло централізованій державі поступово асимільовувати етнічні меншини, знищуючи їх еліту, а поступово через адміністративні впливи та асиміляторську політику мову, культуру, а відтак і почуття належності до іншої нації.Мовна спільнота, на його думку, с нормальною основою дія держави, і нація може існувати па основі спільності мови і літератури. У ньому підношенні Вебер не виходив за рамки традиційного німецького розуміння терміна «нація», з його наголосом па культурних аспектах, розуміння, започаткованого те Гердером. Культура охоплює ширше коло цінностей, які формують індивідуальність суспільної групи під назвою «нація»: у цьому сенсі можна віднести до культури й такі категорії, як національний характер, спосіб мислення і спілкування, звичаї - усі вияви духовності, які відрізняють одну національну спільноту від іншої. Перший із них полягав у тому, що існують певні формальні ознаки, «стандарти», притаманні будь-якій культурі будь-якої нації. Спільноту можна вважати нацією лише тоді, вважає Вебер, коли вона оформлена у власну держану, або ж свідомо прагне нього; наприклад, угорців, чехів і греків націями пробило їхнє прагнення до державності.Одна з перших спроб типології націй була здійснена німецьким філософом Ґергом Геґелем в праці «Філософія історії». «Історичні» нації (західноєвропейські) мають власну історію та державу. «старими» націями могли вважатися англійці, шотландці, французи, голландці, кастильці, португальці, датчани, шведи, угорці, поляки, росіяни. Якщо в «старих» націях процес націотворення відбувався повільно, «природним» шляхом, то в «нових» націях він відбувався швидкими темпами. націоналізм - суспільно-політичний рух, завдання якого полягає у досягненні певної мети нації.
План
План
1. Походження поняття нація
2. Теорії нації
3. Сутність поняття націоналізм, шовінізм, расизм. Типи націоналізму
4. Етнополітичні процеси в країнах Західної Європи (інтеграційні та сепаратистські тенденції)
5. Етнонаціональна політика України. Охарактеризувати на основі досвіду Закарпатської області
Література
1. Походження поняття нація
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
