Національно-патріотичне виховання учнівської молоді у позаурочний час на західноукраїнських землях (1919 – 1939 рр.) - Автореферат

Це зумовлює необхідність підвищення якості освіти і виховання, пошуку шляхів неухильного вирішення їх основних завдань: набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національності особистісних рис громадянина української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Його важливим джерелом розглядаємо історико-педагогічний аналіз теорії та практики національно-патріотичного виховання української молоді. Проголошенням незалежності України обумовлено можливість глибокого аналізу складної й драматичної історії боротьби за українську школу, національно-патріотичне виховання дітей та молоді. Мета дослідження - узагальнити теоретичні надбання і практичний досвід національно-патріотичного виховання учнівської молоді у міжвоєнний період і визначити шляхи використання історичної спадщини у виховній позаурочній діяльності сучасних культурно-освітніх закладів України. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у тому, що вперше в історико-педагогічній науці узагальнено зміст національно-патріотичного виховання учнівської молоді у позаурочний час, основу якого творять національні цінності; виявлено тенденції діяльності західноукраїнських освітніх діячів у царині національно-патріотичного виховання (зумовленість розвитку ідеї національно-патріотичного виховання обставинами суспільно-політичного розвитку, рівнем розгортання процесів національного відродження; еволюційний шлях діяльності - від простого просвітництва і здійснення виховного впливу на учнівську молодь до організації різних форм національно-патріотичного виховання; удосконалення змісту виховання; перехід від малоефективних форм, методів і засобів до пошуку шляхів самостійного вирішення актуальних проблем національно-патріотичного виховання школярів); доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію змісту поняття “патріотизм” (етнічний, територіальний, державницький); уточнено форми і методи національно-патріотичного виховання учнівської молоді; подальшого розвитку набули положення і висновки щодо ефективності виховної діяльності різних інститутів задля національно-патріотичного виховання підростаючого покоління; обґрунтовано перспективи творчого використання досвіду національно-патріотичного виховання в сучасних умовах.У першому розділі “Національно-патріотичне виховання як соціально-педагогічна проблема” висвітлено стан розробки досліджуваної проблеми у науковій літературі, викладено основні передумови розвитку ідеї національно-патріотичного виховання учнівської молоді у творчому доробку освітніх діячів на західноукраїнських землях упродовж 1919 - 1939 рр. Історіографічний огляд містить загальну характеристику вивчення різних аспектів проблеми національно-патріотичного виховання учнівської молоді, наукових праць, які так чи інакше торкаються досліджуваної проблеми та різняться за часом і місцем їх видання, а також за своєрідністю підходу кожного педагога до державної політики правлячого уряду в галузі освіти. З масиву наукової літератури, широкого кола архівних та друкованих джерел, в яких проаналізовано різноманітні аспекти національно-патріотичного виховання учнівської молоді на західноукраїнських землях в міжвоєнний період, нами умовно виокремлено дві групи: перша - загальнотеоретичні праці з проблем нації, національного виховання, формування патріотизму в дітей та молоді; друга - дослідження, що безпосередньо стосуються процесів національно-патріотичного виховання учнівської молоді на Буковині, Галичині, Західній Волині, Закарпатті у міжвоєнний період. У другому розділі “Теоретичні засади національно-патріотичного виховання учнівської молоді у позаурочний час на західноукраїнських землях (1919-1939 рр.)” розкрито концептуальні основи національно-патріотичного виховання учнів у творчому доробку освітніх діячів Західної України міжвоєнного періоду. Це уможливлювало реалізацію освітніми діячами ідей національно-патріотичного виховання учнівської молоді, будило національну свідомість, стимулювало формування патріотичних почуттів; появу плеяди педагогів, які, обстоюючи традиції попередників, вносили вагому частку в подальший розвиток національно-патріотичного виховання в Західній Україні.

Основний зміст дисертації