Гносеологічні витоки та соціокультурна зумовленість поглядів філософа, відомого політичного діяча ХХ ст., першого Президента Чехословацької республіки Томаша Гарріга Масарика. Теоретична спадщина ученого, його оцінка національно-визвольної боротьби.
Досвід ЧСР, серед засновників якої перший Президент Томаш Гарріг Масарик, викликає інтерес не тільки тому, що в умовах кризи традиційних для європейських країн соціальних структур та цінностей постала демократична держава, а й тому, що засади державності, закладені чехами та словаками у міжвоєнний період, виявили демократичний потенціал наприкінці ХХ ст., забезпечивши цим націям членство у європейському співтоваристві. Особистість Масарика привертає увагу не тільки тому, що він був ефективним політичним лідером-державником, гуманістом, чиї політичні цінності, дії та рішення сприяли розвитку демократії, не тільки тому, що система його поглядів містила виважені орієнтири для становлення політично незалежної держави, а й тому, що «уроки демократії від Масарика» є незаперечним внеском у інтелектуальну скарбницю людства, який має історичну цінність, містить державотворчий потенціал, далеко не вичерпаний для тих, хто прагне розбудови держави на гуманістичних та демократичних засадах. Проте глибоке вивчення його теоретичної спадщини дає підстави говорити про цілісну інтелектуальну систему, яка чітко структурована навколо таких проблем, як: духовно-етичні засади розвитку суспільства і держави; зміст чеської історії і прагнення нації до незалежності; ставлення до ідеологій і соціального питання; історія і культура словянських народів та їх місце в Європі; розбудова національної держави, права і демократії тощо. визначити особливості методологічних підходів Масарика до осмислення духовно-етичних та правових засад розвитку нації, держави, суспільства й зясувати зміст використовуваного ним категоріального апарату; Масарика на суспільство, націю, державу, демократію та право, що стало основою для обґрунтування його цілісної національно-державницької концепції.У першому підрозділі «Томаш Ґарріг Масарик про духовно-етичні засади розвитку держави і права» обгрунтовано, що філософсько-правові погляди вченого на державу, право та суспільство слід розглядати як своєрідний синтез духовної та етико-плюралістичної течії Просвітництва, повязаної з чеською релігійною традицією. Масариком теорії нації» автор у ході аналізу еволюції поглядів ученого на націю виходить на виокремлення національного інтересу як основи для формування стратегії розвитку національної держави. У дослідженні зазначається, що Масарик повязував проблему визначення сутності нації з визнанням її політичного та міжнародного статусу, тому нація постає як один з критеріїв визнання незалежності держави. Автор вважає, що теорія нації Масарика, незважаючи на чимало посилань на Гердера щодо нації як природної організації людства і держави як штучного утворення, значно ближча до ренанівських ідей. У пятому підрозділі «Держава і нація» висвітлюється проблема співвідношення держави і нації у концепції Масарика.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
