Національний доход: суть, виробництво, розподіл і використання - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра економічної теорії Курсова робота з макроекономіки на тему: ,,Національний доход: суть, виробництво, розподіл і використання” Виконала: студентка групи ЕКП-06-1 Матлак О. В. Перевірила: ас. Суть та джерела виробництва національного доходу 2. Тенденція рівня виробництва та споживання національного доходу на сучасному етапі Висновки Використана література Вступ Макроекономіка виявляє закономірності розвитку національної економіки як єдиного цілого. Для цього обчислюються агрегатні, тобто сукупні економічні показники, які нерідко називають національними рахунками. Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для розроблення і реалізації заходів держави, спрямованих на поліпшення функціонування вітчизняної економіки. Особливе місце в системі економічних показників посідає національний дохід - це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що належать до певної нації, незалежно від того, де ці ресурси розміщені - у власній країні чи за кордоном. Ми з’ясуємо основні чинники, які впливають на обсяг виробленого в країні національного доходу, а також принципи його розподілу між власниками факторів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва життєвих благ. Ми з’ясуємо, що споживання та заощадження відіграють визначальну роль в економіці будь - якої країни. Держави, де інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів зростання національної економіки й продуктивності праці. Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання, яка розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягу використовуваного особистого доходу. За натуральною формою національний дохід складається з усіх предметів споживання, що виготовлені за рік, та тієї частини капітальних благ, яка забезпечує приріст капіталу країни. Для виробництва національного доходу використовують чотири групи ресурсів - працю, капітал, землю та підприємницький хист, які можна розчленувати на дещо ширше коло, виокремивши ще технологію та організацію виробництва, енергію, інформацію тощо. Для позначення капіталу застосуємо літеру K, а праці - L. Економісти виражають наявну технологію через виробничу функцію, яку можна застосувати і для національної економіки, і для окремої фірми. Якщо обсяг національного продукту чи доходу позначити літерою Y, то сукупну виробничу функцію, тобто виробничу функцію для національної економіки, можна записати так: Y = F ( K, L ) Сукупна виробнича функція виражає функціональну залежність між вхідними економічними ресурсами - капіталом і працею - та величиною національного продукту чи доходу. Цей показник для національної економіки обчислюють як відношення валового внутрішнього продукту до чисельності зайнятих. Річ у тім, що реальний ВВП країни у будь - який рік можна визначити як добуток затрат праці, виміряних у людино - годинах, та продуктивності праці ( реальний щогодинний виробіток на одного зайнятого). Отож заробітна плата виплачується за працю, рента і процент - це ресурси, що перебувають у чиїсь власності, а прибутки належать власникам ділових підприємств. Сьогодні марксистська теорія розподілу має небагато прихильників серед економістів - теоретиків України. Позначимо граничний продукт праці через MPL (від англ. marginal product of labor). Після сплати домогосподарствами податків у їхньому розпорядженні залишається використовуваний дохід, котрий, як відомо, йде на споживання і заощадження.