Національне законодавство та міжнародно-правові акти, що регулюють укладення та виконання господарських договорів - Дипломная работа

Проте правове регулювання договірних господарських відносин в чинному законодавстві України має білі плями, які зумовлюють потребу в подальшому дослідженні господарського договору та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо розвитку спеціального законодавства про господарські договори. Правове регулювання господарських договорів в Україні здійснюється Господарським Кодексом України , який набув чинності 01 січня 2004р., а також: а) загальними статтями Цивільного кодексу про зобовязання, договір, зобовязання, що випливають з договорів; б) спеціальними статтями Цивільного кодексу про майнові відносини між субєктами (підприємствами, установами, організаціями), у разі, якщо вони не суперечать положенням господарського законодавства України. Вибір теми дослідження визначається центральним місцем договору в правовому регулюванні господарського обороту Необхідність виокремлення регулювання господарсько-договірних відносин викликана тим, що господарський договір, на відміну від цивільно-правового, часто зачіпає публічні інтереси, тобто його дія не обмежується впливом на сторони, які беруть у ньому безпосередню участь, а й позначається на інтересах держави і суспільства в цілому. Саме це стало однією із причин прийняття разом з Цивільним кодексом (ЦК) також Господарського кодексу (ГК) України, значна частина норм якого встановлює особливості регулювання господарсько-договірних відносин (так, існує проблема визначення характеру норм господарського договірного права, істотних умов господарського договору, його змісту, юридичних конструкцій, тощо). Проте на тлі незавершеної дискусії про співвідношення ЦК та ГК України постала необхідність детального вивчення та аналізу нормативно-правових актів, що здійснюють регулювання сфери договірних відносин у господарському обороті, Метою дипломного дослідження є встановлення на основі новітніх досягнень теорії господарського та цивільного права юридичної природи інституту господарського договору та поглиблення правових знань про сутність господарського договору, його змісту, видів та особливостей.Тривалий час питання про створення загального вчення про договір не порушувалося взагалі чи викликало негативне ставлення (договір традиційно розглядався як інститут цивільного права). На сьогодні у правовій науці чітко виокремлюються чотири основні теорії договору, які намагаються розкрити сутність означеної юридичної конструкції: 1) «угодницька теорія» (договір - це угода сторін про встановлення, зміну чи припинення прав та обовязків); 2) «зобовязальницька теорія» (договір ототожнюється з договірними зобовязаннями) 3) «теорія обіцянки (promise)» (договір - це обіцянка або набір обіцянок, на які може покластися контрагент); 4) «актова теорія» (договір - це сумісно здійснені відокремлені волевиявлення двох чи більше управнених субєктів права, спрямовані на регулювання поведінки цих та/або інших субєктів, та якими встановлюється на підставі реальної або припущеної згоди правовий результат - правовий акт.) [54] . У вітчизняному законодавстві відбувається одночасний розвиток двох договірних теорій: правочинної-угодницької (договір як домовленість) та зобовязальницької (договір як зобовязання). 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом [2]. Так, підставами виникнення галузевих правовідносин організаційного (загальноцільового) характеру є: договір, спрямований на регулювання сімейних відносин за домовленістю сторін (подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сімї та родичі, відносини між якими регулює Сімейний кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства); колективний договір (визначає основні засади регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин на певному підприємстві); договір про збільшення термінів позовної давності, встановлених законом; договір про сумісну діяльність без обєднання вкладів, генеральні договори (визначає умови сумісної діяльності, співробітництва сторін протягом усього терміну її здійснення); договори про реорганізацію (визначає порядок реорганізації у формі злиття, приєднання та ін. та поряд із цим встановлює зобовязання юридичних осіб у процесі здійснення реорганізації) тощо.Право України регулює майнові господарські та інші відносини господарських субєктів з їх контрагентами завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій: договір та господарський договір, які являють собою майнові договори. Більшість дослідників до характерних рис господарського договору відносили: 1) особливий субєктний склад обома сторонами цього договору або хоч би однією з них є субєкт господарювання; Загальною вона є тому, що господарські зобовязання виникають з ряду підстав, а саме: із державного контракту чи державного замовлення; з іншого акта органу управління; із господарського договору, укладеного на підставі держконтракту, дер

Зміст

Вступ

Розділ 1. Господарський договір : теорії походжнення, особливі ознаки, види та функції

1.1 Основні доктрини про договір в господарському праві

1.2 Поняття,особливі ознаки та функції господарського договору

1.3 Класифікація господарських договорів за законодавством України

Розділ 2. Зміст та форма господарського договору за законодавством України

2.1 Умови господарського договору

2.2 Форма господарського договору

Розділ 3. Дійсність господарських договорів

3.1 Проблемні аспекти правового регулювання господарських договорів

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Висновки

Список використаних джерел