Національне виховання учнів гімназії в процесі трудового навчання - Автореферат

Теоретичні засади національного виховання закладено у дослідженнях українських вчених-психологів М. Дослідженню проблеми національного виховання присвятили свої праці багато педагогів сьогодення, серед яких - О.Вишневський, В. Драгоманова, відповідно до Державного стандарту загальноосвітньої середньої освіти в Україні (Освітня галузь “Технології”), академіком АПН України Дмитром Тхоржевським започатковано наукову школу з проблеми національного виховання учнів у процесі трудового навчання, студентів педагогічних вузів, а також вчителів трудового навчання. Окремі педагогічні аспекти національного виховання на уроках трудового навчання в умовах традиційних загальноосвітніх шкіл були розглянуті у дисертаційних дослідженнях Т. Предмет “Трудове навчання” знайомить учнів із мистецтвом як складовою оточуючого середовища і на цій основі впливає на їх світогляд.У дисертації на прикладі гімназії показано, що у навчально-виховних закладах нового типу провідною ідеєю їх діяльності є особистісний аспект змісту та технологій навчання і виховання, прагнення до розвитку природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися; формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії кожного учня. Такими критеріями є: відповідність навчального матеріалу основним видам декоративно-прикладного мистецтва; забезпечення статево-рольової та професійної спрямованості у змісті навчання; відповідність навчального матеріалу психологічним особливостям його засвоєння; посильність навчального матеріалу, який відповідає навчально-пізнавальним можливостям учнів 1-3 гімназійних класів; спрямованість навчального матеріалу на формування етичних, естетичних та практичних якостей; відображення у навчальному матеріалі характерних особливостей трудових традицій українського народу; відповідність навчального матеріалу основним методам організації та проведення уроків трудового навчання. Щоб найкраще здійснювати виховання громадянина незалежної демократичної України, у дисертації обґрунтовано доцільність керуватися такими педагогічними і методичними принципами: принцип системності; науковості у вихованні громадянськості; історизму; народності; звязку виховання громадянськості з життям; врахування вікових, національних та індивідуальних особливостей учнів; дослідження і творчості. Як показало опитування, серед тих учнів, що навчаються за даним варіантом програми, майже 78 % у вільний від занять час займаються декоративно-прикладним мистецтвом у домашніх умовах, тоді як учні, які навчаються по програмі для загальноосвітніх шкіл, лише 32 %. Оскільки виховне значення творів декоративно-прикладного мистецтва визначається тим, що вони оптимізують звязок людини з предметним середовищем, яке впливає на характер, звички, смаки людини, то у своєму дисертаційному дослідженні ми пропонуємо стан сформованості сприймання учнями декоративно-прикладного мистецтва оцінювати за такими рівнями: елементарний (пасивне сприймання прекрасного як елемента оточуючого середовища, неусвідомлене сприймання дійсності); включно-пасивний (утилітарно-корисний, або матеріальний - роботи народних умільців сприймаються на рівні утилітарно-прикладного використання); включно-активний (прагнення і бажання людини до самостійного виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва, практичне засвоєння художніх цінностей); художньо творчий рівень (людина створює художні цінності - справжні витвори мистецтва).У значній мірі забезпеченню належних умов розвитку та формування національно свідомих громадян своєї країни повинні стати навчально-виховні заклади нового типу - ліцеї, гімназії, коледжі тощо. Широкі можливості для національного виховання здійснюються на уроках трудового навчання при ознайомленні учнів з різними видами декоративно-прикладного мистецтва. Виховне значення виробів декоративно-прикладного мистецтва визначається тим, що вони оптимізують зв’’язок людини з предметним середовищем, яке впливає на характер, звички і смаки людини. Прагнення учнів до оволодіння техніками декоративно-прикладного мистецтва повинно визначатися внутрішньою потребою кожного учня. Доцільно виправданими засобами національного виховання на уроках обслуговуючої праці повинні бути: інформаційні відомості про види декоративно-прикладного мистецтва України, їх історію, національні особливості; народознавчі відомості; краєзнавчий музей; тематичні виставки; зустрічі з народними майстрами декоративно-прикладного мистецтва; конкурси; олімпіади; фестивалі; спеціальна література.

2. Основний зміст дисертації