Національне самоствердження Тараса Шевченка та його вплив на становлення національної ідентичності українців (друга чверть ХІХ ст. – середина 20-х рр. ХХ ст.) - Автореферат
Витоки поетового мовного самовизначення, сфер і місць вживання ним рідної української мови та впливи Шевченкового мовного самовизначення на оточення. Дослідження Шевченкового визначення поняття "батьківщина" як складової національної ідентичності.
При низкой оригинальности работы "Національне самоствердження Тараса Шевченка та його вплив на становлення національної ідентичності українців (друга чверть ХІХ ст. – середина 20-х рр. ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У цьому контексті тема дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, недостатньою комплексною розробкою в історіографії проблеми національного самоствердження Тараса Шевченка та його впливу на становлення національної ідентичності українців, по-друге, важливість дослідження обумовлена пошуками сучасного вияву патріотизму українців, обєднувальних чинників, котрі розвивають і формують національні ідеали, співставляючи їх із загальнолюдськими цінностями. Тому національне самоствердження Тараса Шевченка, його мовне самовизначення, збереження памяті про історичну минувшину земляків, сприйняття батьківщини не лише як географічно-територіальної одиниці, природи, місця народження, а і як складової національного образу народу впливало на становлення національної ідентичності українців. Мета роботи - здійснити на основі ґрунтовного аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, наукової літератури комплексне дослідження процесу національного самоствердження Тараса Шевченка та його впливу на становлення національної ідентичності українців (друга чверть ХІХ ст. Дослідити вплив творчої спадщини Тараса Шевченка на становлення національної ідентичності українців: - показати вплив поета на формування національної ідентичності його сучасників опосередковано за листами до нього; Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних, шевченківських та науково-краєзнавчих конференціях: “Україна, українці, українознавство на межі тисячоліть” (Київ, 14-15 жовтня 1999 р.); 34-й науковій шевченківській конференції (Черкаси, 24-26 квітня 2001 р.); “Михайло Грушевський - науковець і політик в контексті сучасності” (Київ, 22 листопада 2001 р.); “Українська Центральна Рада: поступ націєтворення та державобудівництва” (Київ, 20 березня 2002 р.); “Музейна справа та музейна політика в Україні у ХХ столітті” (Київ, 19 грудня 2002 р.); “Канівщина у віках” (Канів, 28 березня 2003 р.); “Черкащина в контексті історії України” (Черкаси, 16 квітня 2003 р.); “Українство у світі: традиційність культури та спільнотні взаємини” (Київ, 29-30 травня 2003 р.); “Канів у контексті історії України” (Канів, 20 вересня 2003 р.); (35-й) науковій шевченківській конференції “Тарас Шевченко і народна культура” (Черкаси, 20-22 квітня 2004 р.); конференції, присвяченій 125-річчю від дня народження Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри (Київ, 20 травня 2004 р.).
План
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
