Огляд процесу формування мистецтва, яке є засобом задоволення людських потреб, що виходять за межі повсякдення. Аналіз історії народної вишивки, особливостей техніки та візерунків. Опис розвитку ткацтва, килимарства, писанкарства, художнього плетіння.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти інауки Полтавської державної адміністрації Професійно-технічне училище № 17 Національне мистецтво Полтавщини Підготувала: О.М.Крачева м. Полтава Вступ У період оновлення соціально-економічного життя країни проблеми педагогічної науки і практики переважно пов’язані з розвитком культури в усьому багатстві її загальнолюдського і національного аспектів. Широкий ракурс процесів виховання потребує врахування історичних явищ України та конкретних умов сучасного суспільства, що сприяє розкриттю кращих сторін національної культури, виявленню її унікальної самобутності, встановленню природних зв’язків з надбанням інших націй. Усвідомлення і прийняття індивідом своєї національності як детермінанти особистісної долі має важливу роль як для української, так і для всієї загальнолюдської культури. Як різновид духовної діяльності мистецтво володіє потенціалом представити всю повноту присутності в цьому світі конкретної, унікально-неповторної людини, здатне розкрити внутрішню наповненість національного як „натурального вислову душі” (І. Ляшенко). Рушники писанкарство вишивка плетіння мистецтво Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Традиційна техніка вишивання на Полтавщині - «тамбурний шов». Київщині - це Дибинці, Васильків, Канів, Нові Петрівці, Моринці, Гнилець; на Полтавщині - Опішня, Хомутець. Гончар Остап Ночівник ліпив також витончені фігурки дівчат з кошиками; вершників він зображав на трійці, застосовуючи відомий прийом: одному коневі прилаштовував три голови.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
