Національне багатство України як потенціал економічного розвитку - Автореферат

Питанням визначення складу і структури національного багатства присвячена низка праць закордонних вчених, для яких характерні суттєві відмінності у підходах до конкретних методологічних та методичних питань його дослідження: у рамках відтворювальної концепції національне багатство представлене в працях Є.Бухвальда та Л.Нестерова, питання звязку національного багатства та ВВП розкривалися О.Болдовим, В.Кириченко, С. Найвагоміший внесок - вчених РВПС України НАН України, які під керівництвом С.Дорогунцова здійснили оцінку національного багатства України станом на 01.01.1996 р., та науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України під керівництвом В.Гейця, які станом на 01.01.2006 р. у рамках дослідження капіталізації економіки оцінили основний, людський, природний та фінансовий капітал і резервні активи, сума яких була представлена як національне багатство України. Існуючі наукові розробки стали цінним вкладом у розвиток сучасних наукових уявлень про склад та структуру національного багатства України, однак питання комплексної оцінки національного багатства наразі залишаються маловивченими й потребують формування сучасних світоглядних засад дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалося у рамках науково-дослідних робіт відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України": "Світогосподарська диспропорційність та політика економічного зростання в Україні" (№ ДР 0108U002103); "Розроблення стратегії розвитку України на період до 2020 року" (№ ДР 0108U007531); "Науково-технологічна взаємодія Росії та України: прогнозування можливостей та їх механізми реалізації" (№ ДР 0111U003109); "Розробка методичних рекомендацій щодо визначення основних змістових складових стратегії національного та регіонального рівня" (№ ДР 0109U009012); "Структурно-технологічні засади модернізаційної політики промисловості України в посткризовий період" (№ ДР 0110U005286). У дисертаційній роботі застосовано сукупність методів наукового пізнання: логіко-діалектичний та історичний - для удосконалення теоретико-методологічних засад дослідження національного багатства; критичного аналізу, узагальнення, групування, експертної оцінки - для розробки і удосконалення методичних підходів до економічної оцінки елементів національного багатства; синтезу, структурного аналізу, порівняльного аналізу - для встановлення особливостей процесу формування складових національного багатства України в міжнародному контексті, виявлення їх структурних пропорцій та динамки зміни обсягу; функціональний та системний - для виявлення диспропорцій формування елементів національного багатства та напрямів їх мінімізації, обґрунтування практичних напрямів удосконалення механізму управління формуванням національного багатства України; балансовий, послідовної побудови рахунків, товарних потоків - для встановлення відтворювальних пропорцій національного багатства.У першому розділі "Національне багатство в контексті нової парадигми економічного розвитку" узагальнено еволюцію трактувань національного багатства як економічної категорії, обґрунтовано визначення його економічної сутності, запропоновано авторську класифікацію складових, доведено необхідність використання двоаспектного підходу до оцінки національного багатства та виявлено особливості представлення елементів національного багатства в системі показників національних рахунків. Вартісна оцінка елементів національного багатства здійснено за такою схемою: людський та природно-ресурсний потенціал; основний капітал; елементи фінансового капіталу, які впливають на обсяг національного багатства. Обґрунтовано функціонування значної кількість благ або цінностей у формі "квазі-багатства", яким притаманна особлива роль у процесі відтворення національного багатства та часткова відповідність його критеріальним ознакам: матеріальність/нематеріальність; можливість нагромаджуватися, відновлюватися, відтворюватися, відчужуватися; довготерміновість використання; здатність стати предметом ринкового обігу, в силу чого вони не створюють особливої форми багатства (в основному це притаманне окремим складовим соціального, екологічного, фінансового та людського капіталу), яку можна кумулятивно обчислити у структурі інших складових цього багатства. У другому розділі "Економічна оцінка основних елементів національного багатства України: методичні орієнтири" визначено особливості економічної оцінки національного багатства в ретроспективі, розроблено концепцію економічної оцінки людського потенціалу як основи формування інформаційного суспільства, висвітлено особливості теоретико-методологічних та методичних засад оцінки природно-ресурсого та соціального потенціалів і екологічного капіталу як новітніх складових національного багатства, узагальнено міжнародний досвід та українські реалії оцінки основного капіталу, обґрунтовано індикатори формування елементів фінансового капіталу в міжнар

1. Основний зміст