Основна оборонна ідея Франції. Погляду на місце армії у Франції та взаємин військових та народу. Прив’язаність Франції до Імперії та метод втрати імперії. Історичне уявлення про зрадливість союзників. Дослідження Французької стратегічної культури.
Аннотация к работе
Він вивчає змінну військовій стратегії Франції починаючи з 1870 р. й зазначає, що саме умови ворожого зовнішнього середовища спонукали французів обрати оборону за армійську домінанту [2]. Серед історичних елементів, які є найбільш актуальними й для сьогоденних дебатів з питань безпеки та оборони, можна виділити пять основних тем: стосунки з Німеччиною, взаємини між нацією та армією, французька імперія, зрадливі союзники та зважливість військових технологій. Як писав британський дослідник Джон Чипмен: «Жодна інша колишня імперія не була настільки переконаною у власному ставленні до минулого, не була настільки успішною у перенесенні очевидно застарілих образів могутності у політичний дискурс наприкінці XX сторіччя, як Франція» [4, р. Франція була завойована й це слугувало, кажучи словами аналітика «увічненим та універсальним засобом нагадування о реальності загрози» [5, р. Після невдалої спроби забезпечити довгострокове вирішення німецького питання у історії через колективну безпеку, нейтральність чи роззброєння, Франція у другій половині XX сторіччя сприйняла Німеччину через різноманітні двосторонні та багатосторонні угоди, спрямовані на стримування Німеччини та на забезпечення засобів, завдяки яким Франція зможе вплинути на розвиток Німеччини.