Основна оборонна ідея Франції. Погляду на місце армії у Франції та взаємин військових та народу. Прив’язаність Франції до Імперії та метод втрати імперії. Історичне уявлення про зрадливість союзників. Дослідження Французької стратегічної культури.
При низкой оригинальности работы "Національна стратегічна культура у політиці безпеки й оборони Франції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Він вивчає змінну військовій стратегії Франції починаючи з 1870 р. й зазначає, що саме умови ворожого зовнішнього середовища спонукали французів обрати оборону за армійську домінанту [2]. Серед історичних елементів, які є найбільш актуальними й для сьогоденних дебатів з питань безпеки та оборони, можна виділити пять основних тем: стосунки з Німеччиною, взаємини між нацією та армією, французька імперія, зрадливі союзники та зважливість військових технологій. Як писав британський дослідник Джон Чипмен: «Жодна інша колишня імперія не була настільки переконаною у власному ставленні до минулого, не була настільки успішною у перенесенні очевидно застарілих образів могутності у політичний дискурс наприкінці XX сторіччя, як Франція» [4, р. Франція була завойована й це слугувало, кажучи словами аналітика «увічненим та універсальним засобом нагадування о реальності загрози» [5, р. Після невдалої спроби забезпечити довгострокове вирішення німецького питання у історії через колективну безпеку, нейтральність чи роззброєння, Франція у другій половині XX сторіччя сприйняла Німеччину через різноманітні двосторонні та багатосторонні угоди, спрямовані на стримування Німеччини та на забезпечення засобів, завдяки яким Франція зможе вплинути на розвиток Німеччини.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
