Національна специфіка семантики турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом - Автореферат

Дана праця не охоплює фразеологію навіть у вузькому аспекті, а спрямована лише на дослідження одного напрямку стійких лексичних одиниць - порівняння; в цій праці за основу беруться російські порівняльні звороти, які автор поділяє на безеквівалентні та ті, які мають еквіваленти чи аналоги у турецькій мові; 2) стаття Н.Д. Отже, існуючі праці, що повязані з вивченням фразеологізмів з компонентом-зоонімом, спрямовані лише на окремі аспекти даної теми і не висвітлюють питання проблематики турецької фразеології з компонентом-зоонімом в цілому. 2) провести в діахронічному розрізі дослідження історії вивчення теорії фразеології взагалі та фразеологізмів з компонентом-зоонімом зокрема в загальному мовознавстві та в турецькій мові; Матеріалом дослідження є 900 турецьких фразеологізми з компонентом-зоонімом, що були вибрані з великого турецько-російського словника, російсько-турецьких словників фразеологізмів, тлумачних словників турецької мови, тлумачних словників фразем та паремій сучасної турецької мови, а також деякі фразеологізми, отримані в результаті анкетування інформантів - носіїв турецької мови, в якому брало участь 100 турків з центральних районів Туреччини різних вікових категорії (соціальний статус - викладачі, бізнесмени тощо, рівень освіти - вища та середня спеціальна). З метою розвязання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: описовий, за допомогою якого здійснена семантико-тематична класифікація турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом, метод семно-компонентного аналізу, застосований під час виділення інтегральних, диференційних та індивідуальних сем зоонімів і дослідження перебудови їхньої семантичної структури при створенні фразеологічних одиниць, метод семантичної ідентифікації фразеологізмів, що дозволив охарактеризувати семантичну структуру та ідеографічний аспект фразеологізмів.У першому розділі “Теоретичні засади вивчення фразеологізмів з компонентом-зоонімом” методом критики джерел проводиться аналіз монографій, наукових праць та статей, присвячених розробці теорії фразеологізмів з компонентом-зоонімом у загальному мовознавстві та турецькій мові. Виноградова); 2) фразеологізми - це одиниці комунікативного та номінативного характеру, компоненти яких поєднані між собою семантичною цілісністю (таким чином, до фразеологізмів відносять прислівя та приказки, а також крилаті слова, складні терміни, афоризми, цитати) (класифікація О.О. Основними семантичними відмінностями між фраземи та прислівями є такі критерії: 1) фраземи зображують дійсність, не містять дидактизму, в той час, як прислівя передають пораду, мораль, повчання; 2) фраземи констатують конкретну ситуацію, а прислівя дають узагальнення. Фразеологізми з назвами свійських тварин (439 ФО, з них: кінь (92), собака (83), віслюк (67), верблюд (41), кіт (34), вівця (22), коза (20), бик (18), свиня (15), ягня (13), баран (8), віл (8), корова (7), мисливська собака (4), кінь-мерин (4), жеребець (1), лоша (1), теля (1). Напр.: Ata dost gibi bakmalэ, dьюman gibi binmeli (букв. коня доглядай, як друга, а поганяти - як ворога) - ‘Дай коневі вівса, а гони його, як пса’, Tьrk ata binince kendini bey oldum sanэr (букв. турок сяде на коня і себе паном вважає) - ‘Убрався в жупан і думає, що пан’, Кезі geberse de kuyrupunu indirmez (букв. коза помре, а від впертості не відмовиться) - ‘Кого слово не бере, то хоч шкіру здери, а він своє’. Наприклад, фразеосемантична група „працьовитість” має такі фразеосемантичні ряди: 1) власне працьовитість: arэ gibi зalэюmak (букв. працювати, як бджола), it gibi зalэюmak (букв. працювати, як собака), Apustos bцceрinden ibret al, yaz boyu zэrlar (букв. бери приклад з цикади, яка ціле літо кричить) (3); 2) працьовитість та хазяйновитість: Arэdan korkan bal satamaz (букв. хто боїться бджіл - мед на продає), Serзeden korkan darэ ekmez (букв. горобців боятися - проса не сіяти) (2); 3) працьовитість та спритність: Sinek pekmezciyi tanэr (букв. муха знає того, хто продає бекмес (під бекмесом мається на увазі зварений до густоти меду виноградний сік), Arэ bal alacak зізері bilir (букв. бджола знає, з якої квітки брати мед) (2);Незважаючи на те, що вивченню фразеологізмів з компонентом-зоонімом присвячена досить велика кількість праць, у них розглядаються фразеологізми даної групи або лише в одному аспекті (порівняльному, зіставному), або дослідження присвячується фразеологізмам з одним чи декількома зоонімами (фразеологізми з компонентом собака, кінь тощо). Фразеологізми з компонентом-зоонімом поділяються на шість окремих груп: власне зоофразеологізми, орнітофразеологізми, ентомофразеологізми, іхтіофразеологізми, рептиліофразеологізми, амфібіофразеологізми. Серед фразеологізмів з компонентом-зоонімом найбільш частотними є фразеологізми з власне зоонімом (595), за ними йдуть орнітофразеологізми (190), ентомофразеологізми (58), рептиліофразеологізми (26), іхтіофразеологізми (25), амфібіофразеологізми (6). Фразеологізми з компонентом тварина становлять 8 ФО, птах - 43 ФО, риба - 25 ФО, що становить близ

2. Основний зміст роботи