Поняття та розвиток української системи реферування за часів Радянського Союзу та в сучасній Україні. Засади створення Національної системи реферування: методи добору та надання інформації, концепція системи реферування української наукової літератури.
На сучасному етапі не лише перед бібліотеками, але і органами НТІ поставлено завдання термінового вдосконалення інформаційного забезпечення сталого розвитку суспільства, що передбачає, зокрема, досягнення якісно нового рівня обслуговування вчених і спеціалістів на основі традиційних і сучасних інформаційних продуктів і послуг, зокрема, вдосконалення національної системи реферування. На необхідності створення й активізації використання цих ресурсів для розвитку вітчизняної науки, освіти, культури, підприємницької діяльності, зміцнення міжнародних звязків, належного інформаційного забезпечення здійснення органами державної влади й органами місцевого самоврядування своїх повноважень, повного задоволення інформаційних потреб міжнародного співтовариства в обєктивній, комплексній інформації щодо різних галузей суспільного життя в Україні наголошено в окремих законодавчих актах України, зокрема, в Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», що має розширити доступ до документографічних і фактографічних баз даних, а також електронних видань, активно створюваних останніми роками. Майже всі відомі реферативні служби світу: INSPEC, BIOSIS, CAS, DOE ENERGY, що випускають широковідомі видання, відбирають для аналітико-синтетичного опрацювання літературу з конкретної галузі знання. За цих умов набуває гостроти проблема формування й упровадження розгалуженої, диференційованої за галузями знань і інтегрованої у масштабах країни Національної системи реферування української наукової літератури, що має стати ядром інформаційної галузі вітчизняної науки. Мета дослідження: розглянути та вивчити процес становлення національної системи реферування України.У першому розділі розглянемо історію й особливості формування національної системи реферування, різні її тлумачення, охарактеризуємо основні функції та задачі національної системи реферування з сучасних позицій, висвітлимо основні етапи виникнення та розвитку реферування, дослідимо розвиток теорії наукового опрацювання документів, розглянемо основні термінологічні аспекти реферування.Згідно першого з них основою для побудови Національної системи реферування в Україні має стати поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання вітчизняної наукової літератури з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної БД і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. На основі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, в основу якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань субєктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної БД і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Запропоновано нову концепцію побудови національної системи реферування, що ґрунтується на поєднанні принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань субєктами системи документальних комунікацій і централізованого формування загальнодержавної реферативної бази даних. Розглянуто архітектуру національної системи реферування, форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних «Україніка наукова», яка є ядром системи, основою для підготовки галузевих серій Українського реферативного журналу. Автор зазначає, що в усьому світі визнано, що саме реферативні бази даних і реферативні журнали здійснюють оперативне інформування різних категорій користувачів інформації про наукову літературу, яку видають, передусім тому, що реферат охоплює основний зміст первинного документа, Причому, інколи цей зміст висвітлюють настільки детально, що реферат може замінити читання першоджерела.Основним виробником інформації (бібліографічної, реферативної, фактографічної, прогнозно-аналітичної) за часів СРСР були інформаційні та бібліотечні центри, що складали верхній рівень ДСНТІ. Це був так званий низхідний потік інформації [26, С. Другий потік утворювали неопубліковані документи, в яких було наведено результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), технологічний досвід, раціоналізаторські пропозиції тощо. З вивчення інформаційних ресурсів всесоюзних центрів у 80-90-ті рр., випливає, що значний обсяг їх продукції - 70,9 %, становили реферативні видання, на частку бібліографічного й оглядового інформування припадало відповідно 13,3 % і 1,6 %, решта - інші форми інформування. Реферативні видання галузевих центрів інформації було подано кількома видами: науково-технічними реферативними збірниками (РЗ), експрес-інформацією, рефератами на картах.В Україні нагальною потребою стає розроблення та впровадження Національної системи реферування української літератури з метою аналітико-синтетичного опрацювання всього
План
Зміст
Список умовних скорочень
Вступ
Розділ І. Поняття та розвиток системи реферування в Україні
1.1 Аналітичний огляд джерел за темою дослідження
1.2 Становлення реферативної справи в Україні за часів Радянського Союзу
1.3. Формування Національної системи реферування в сучасній Україні
Розділ ІІ. Засади створення Національної системи реферування в Україні
2.1 Методи добору та надання інформації в процесі реферування
2.2 Концепція системи реферування української наукової літератури
2.3 Національні реферативні ресурси інформаційної галузі України
Висновки
Список використаних джерел
Додаток
Список умовних скорочень
АСОД - аналітико-синтетичне опрацювання документів
БД - база даних
БО - бібліографічний опис
ВІНІТІ - Всесоюзний інститут наукової і технічної інформації
ВНДІ - Всесоюзний науково-дослідний інститут
ВНТІЦ - Всесоюзний науково-технічний інформаційний центр
ДСНТІ - Державна система науково-технічної інформації
ІПРІ - Інститутом проблем реєстрації інформації
ІС - інформаційна система
НАНУ - Національна академія наук України
НБУВ - Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського
НДДКР - науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
НІД - науково-інформаційна діяльність
НТІ - науково-технічна інформація
РБД - реферативна база даних
РЖ - реферативний журнал
РЗ - реферативний збірник
УРЖ - Український реферативний журнал
CAS - Chemical Abstracts Service
INSPEC - Information Service in Physics, Electrotechnology and Control реферування національний інформація науковий література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
