Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні - Автореферат

Ці обставини, а також потреба в дослідженні поняття "національна правова система України", її місця серед інших правових систем сучасності, пошуку нових засобів оптимізації правового розвитку зумовили необхідність загальнотеоретичного аналізу цих проблем. Їх вирішення сприятиме розвитку в Україні концепції національної правової системи суспільства, її особливостей і місця в сімї правових систем сучасності. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких основних задач: - уточнити поняття "правова система суспільства" з метою його подальшого використання для дослідження природи й особливостей національної правової системи України; проаналізувати основні напрямки й тенденції розвитку національної правової системи України в контексті її інтеграції з правовими системами Ради Європи та Євросоюзу. Структурний і функціональний методи системного аналізу дозволили виявити структуру, основні структурні частини правової системи, у тому числі й національної правової системи України."Поняття й характерні особливості правової системи" здійснюється аналіз поняття "правова система", указується, що воно широко використовується у вітчизняній теорії права відносно недавно і сформувалося як результат застосування системного підходу до дослідження правової реальності. Розвиток правової системи обґрунтовується протиріччями між: (а) природними засадами повязаним з людиною, і "штучними", повязаними з державою, що знаходить своє вираження у співвідношенні обєктивного й субєктивного права; (б) правовою системою в цілому як формою існування відносин і самими фактичними відносинами; (в) формальною рівністю, рівним масштабом установлюваного нормами права поведінки людей і фактичною нерівністю людей, до яких цей масштаб застосовується; (г) динамікою розвитку суспільних відносин і стабільністю правової системи; (д) між загальним характером правової норми й індивідуальними особливостями конкретних відносин та їх учасників; (е) глобалізацією і замкнутістю правової системи. "Проблема структуризації правової системи" висвітлюються різні підходи до структури правової системи, зазначається, що, орієнтуючись на методологічний арсенал системного підходу, необхідно в дослідженні правової системи вирізнити субєктний, нормативний, інтелектуально-психологічний, діяльний, результативний складники. На інтелектуально-психологічному рівні правової системи формується правосвідомість конкретної людини й суспільства в цілому, яка відображає ставлення людей до права, юридичний спосіб усвідомлення змісту суспільних відносин і на ідеологічному рівні фіксує звязки, що встановилися між іншими елементами правової системи. "Типологія правових систем" зазначається, що поняття "правова система" тісно повязано з проблематикою порівняльного правознавства, служить для позначення певної єдності правових систем, що мають тотожні юридичні ознаки, відбивають їх своєрідність, обумовлені подібністю конкретно-історичного розвитку їх елементів, що відображають відносну самостійність правової форми, особливості техніко-юридичного змісту права, що є підставою для їх інтеграції у відповідні правові сімї.У прикладному плані запропонована конструкція правової системи суспільства й національної правової системи України може застосовуватися для аналізу як національних правових систем, що формуються сьогодні, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, передусім, особливостей і тенденцій розвитку вітчизняної правової системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ