Проблеми окремих ланок української національної культури та мистецтва. Рівні взаємодії у культурі. Особисті контакти та взаємозацікавленння. Ступінь особистих творчих стимулів. Взаємне проникнення принципів мислення, притаманного музиці та живопису.
Національна культура як цілісність Тут мова йтиме не про стан та проблеми окремих ланок української національної культури, окремих видів національного мистецтва і не про загальну картину культури як суму її явищ. Поміркуймо про взаємодію цих ланок, про сучасну українську національну культуру як систему, як цілісність, про міру й структуру цієї цілісності та рівень нашого усвідомлення її. Перший рівень взаємодії у культурі, насамперед у мистецтві, - це рівень особистих контактів та взаємозацікавлень, рівень знання одних про одних. А згадаймо коло мистецьких інтересів та звязків Павла Тичини, Максима Рильського, Олександра Довженка, Миколи Бажана, Леся Курбаса, Михайла Бойчука, Георгія Нарбута, Івана Кавалерідзе, Анатолія Петрицького, Леоніда Пєрвомайського. Це виявляється не тільки в тому, що вони спромагаються на власн тонку інтерпретацію явищ інших мистецтв як поцінувачі (можна тут назвати літераторів - О. Гончара, Д. Павличка, І. Драча, Л. Череватенка, П. Мовчана, Вал. Шевчука, М. Кагарлицького, С. Пушика, В. Непу, С. Плачинду, Василя Скуратівського та ін.), а також і в тому, що їхній духовний світ, їхнє образне мислення зазнали специфічного впливу творців суміжних мистецтв (наприклад, поетика раннього Драча, мабуть, зберігає в собі сліди його захоплення Архипенком, Пікассо, Прокофєвим, а потім - близькості до музичного світу Лисенка); і в тому, що вони засобами свого мистецтва намагаються дати певний еквівалент переживань, викликаних явищами іншого мистецтва. Так, Л. Дичко здійснює задум музики балету за образами картин Катерини Білокур.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
