Теоретично-правові засади, структура, учасники, становлення та загальна характеристика національної депозитарної системи. Ліцензування професійної діяльності реєстратора власників іменних цінних паперів та юридична відповідальність за правопорушення.
Міністерство освіти і науки України Донецька державна академія управління Кафедра правознавства Курсова робота з дисципліни: «Господарське право » на тему: «Національна депозитарна система України» виконала: студентка 4 курсу групи П-03-1 перевірила: к.ю.н., доцент Мізіліна Л.Ю. Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-правові засади становлення національної депозитарної системи 1.1 Національна депозитарна система, структура та учасники 1.2 Види депозитарної діяльності, загальна характеристика 1.3 Сучасний стан законодавства, що регламентує діяльність Національної депозитарної системи Розділ 2. Правове регулювання діяльності реєстраторів власників іменних цінних паперів 2.1 Ліцензування професійної діяльності реєстратора власників іменних цінних паперів 2.2 Порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів 2.3 Особливості правового регулювання діяльності банка як реєстратора власників іменних цінних паперів 2.4 Особливості правового регулювання поєднання діяльності реєстратора власників іменних цінних паперів з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку Розділ 3. Перспективи удосконалення законодавчого забезпечення д яльності реєстраторів власників іменних цінних паперів 3.1 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері ведення реєстрів власників іменних цінних паперів 3.2 Правові питання контролю ДКЦПФР за діяльністю реєстраторів власників іменних цінних паперів 3.3 Перспективне законодавство про депозитарну діяльність: переваги та недоліки Висновки Список використанної літератури Вступ Важливим сегментом інфраструктури ринку цінних паперів є депозитарна система, яка, у свою чергу, служить складовою системи гарантування прав власників фондових активів. Прямі й непрямі учасники депозитарної системи України знаходяться в процесі постійного розвитку, при цьому відповідне нормативно-правове забезпечення залишається недостатньо регламентованим і потребує суттєвого вдосконалення. Більшість операцій на вітчизняному фондовому ринку укладається поза організованої торгівлі; значну частину від обсягів операцій на ринку цінних паперів складають операції перерозподілу, а не інвестування капіталу. Разом з тим вагомим науковим внеском економістів в питання становлення депозитарних інститутів і впровадження депозитарних послуг на ринку цінних паперів, у вітчизняних економічних дослідженнях не знайшли належного висвітлення проблеми повного забезпечення правового статусу реєстраторів Національну депозитарну систему України, а саме ролі інституту відповідальності, запобігання корупційних і фінансових відносин і т.д. Таким чином, важливість дослідження проблематики депозитарного обслуговування учасників вітчизняного фондового ринку, теоретична і практична значущість розробки питань впровадження правового регулювання діяльності реєстратора як учасника Національної депозітарної системи, недостатнє їх висвітлення в економічній літературі зумовили актуальність теми диплома. Теоретико-правові засади становлення національної депозитарної системи 1.1 Національна депозитарна система, структура та учасники Розвиток інформаційних технологій, поява електронних цінних паперів та інтернаціоналізація фінансових ринків, що супроводжувалася реформуванням національних фондових ринків і пристосуванням їх до глобальних систем ціноутворення та обігу цінних паперів, зумовили у 80-90 роках XX століття розвиток депозитарної діяльності, основу якої становить надання послуг з реєстрації (підтвердження) прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, обліку корпоративних та інших прав інвесторів, обслуговування укладення та виконання договорів щодо цінних паперів, забезпечення розрахунків за поточними, фючерсними та опціонними договорами щодо цінних паперів. Склад, структуру та порядок функціонування Національної депозитарної системи визначено Законом України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Нижній рівень складають зберігачі, що ведуть рахунки у цінних паперах власників цінних паперів, та реєстратори, які відповідно до договорів з емітентом цінних паперів ведуть особові рахунки власників іменних цінних паперів. У разі одержання відповідного дозволу депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів. Емітенти, кількість акціонерів у яких менша, ніж встановлена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, можуть вести реєстр самостійно. Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі провадження депозитарної діяльності, відповідно до Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні покладено на Національний банк. Крім того, на кінець 2003 року дозволи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на самостійне ведення реєстрів власників цінних паперів мали 736 акціонерних товариств. При цьому близько 90 відсотків цінних паперів випущено у документарній формі. Опосередкованими учасниками Національної депозитарної системи є організатори торгівлі
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
