Національні особливості адміністрування податків та напрями його вдосконалення в Україні - Курсовая работа

Діюча система адміністрування податків в Україні має свої національні особливості, що переважно проявляється в репресивному характері у формі реалізації наступного контролю, спрямованого на виявлення вже скоєних податкових правопорушень і застосування податкових санкцій. Зазначене вимагає продовження наукових досліджень національних особливостей адміністрування податків із метою обґрунтування варіантів вирішення наявних проблем та актуалізує питання розробки цілеспрямованих практичних дій і заходів щодо підвищення ефективності функціонування системи адміністрування податків в Україні. Облікова робота у вітчизняних фіскальних органах умовно поділяється на такі сегменти, як: - облік платників податків - передумова подальших дій адміністраторів податків та інших напрямів адміністрування податків; Ми не будемо зупинятися на детальній характеристиці процедурної частини облікової роботи, що провадиться фіскальними органами, звернемо увагу лише на те, що останні роки в обліковій роботі фіскальних органів відбулись позитивні зміни: - спрощено процедури постановки на облік платників податків (на сьогодні забезпечено єдність реєстраційних процедур, які провадяться державними реєстраторами щодо субєктів господарювання та адміністраторами податків у процесі взяття на облік платників); Органи Державної фіскальної служби України у своїй практичній діяльності здійснюють прогнозування та аналіз надходжень податків і зборів, визначають джерела податкових надходжень, розробляють плани щодо забезпечення ритмічного, стабільного надходження податків і зборів до бюджету.Таким чином, виходячи з викладеного, вважаємо за необхідне забезпечити вдосконалення вітчизняної системи адміністрування податків за окремими напрямами управлінської діяльності адміністраторів податків, зокрема: - у частині облікової роботи фіскальних органів пропонується реалізувати такі заходи: недопущення реєстрації платників податків за наявності доказів відсутності намірів здійснювати подальшу діяльність; посилення вимог до здійснення контролю над тим, щоб засновниками і керівниками юридичних осіб і фізичних осіб - СПД - платників податків виступали реальні особи; створення інформаційного ресурсу, що міститиме відомості про юридичних осіб і фізичних осіб - СПД - платників податків, які не подають бухгалтерську та податкову звітність; спрощення процедури ліквідації недобросовісних або проблемних платників податків, за якою неподання протягом півроку у фіскальний орган звітності є підставою для внесення в реєстр запису про ліквідацію платника податків; прогнозно-планувальна та аналітична робота повинна удосконалюватися шляхом постійного розвитку інформаційних систем та інструментів аналізу і прогнозування; використання новітніх економіко-математичних методів і прогнозних моделей; створення карт за територіями, видами діяльності, окремими групами платників податків; підвищення науково-технічного рівня кадрового потенціалу; створення й управління інформаційними технологіями в центральному апараті й територіальних фіскальних органах. масово-розяснювальна та консультативна робота вимагає посилення, зокрема шляхом розвитку інституту незалежних податкових консультантів з врахуванням зарубіжного досвіду, правового виховання платників податків, формування їх податкової культури та дисципліни, використання методів впливу громадської думки на несумлінних платників податків, боржників бюджету; контрольно-перевірочну роботу слід удосконалювати в напрямах попередження податкових правопорушень і виховання податкової дисципліни, створення бази сумнівних контрагентів, організації взаємодії і обміну інформацією з правоохоронними органами із включення платників податків у план перевірок; використання електронного обміну документів між банками, органами казначейства та реєстрації з метою оперативного отримання інформації; розширення переліку критеріїв для включення платника податків до плану проведення виїзних податкових перевірок, упровадження податкового моніторингу як режиму розширеної інформаційної взаємодії платників податків і фіскального органу; у частині адміністрування податкового боргу мають бути реалізовані заходи, спрямовані на: спрощення, прискорення та забезпечення доступності отримання права на розстрочення й відстрочення податкового боргу; обмеження максимального розміру пені; законодавче визначення права податкової застави не як обовязкового елементу у застосуванні зміни строків сплати податків і зборів, а як самостійного способу забезпечення обовязку зі сплати податкових платежів.