Огляд ролі і місця національних меншин у розвитку сучасної української держави. Аналіз форм і рівнів їх участі у політичному процесі України. Вивчення питань співвідношення та взаємовпливу національних меншин, країн їх проживання та етнічної батьківщини.
Особливість ситуації полягала в необхідності одночасного пошуку оптимальних шляхів розвитку титульної нації та національних меншин, адже в УРСР, що була складовою Радянського Союзу, українці не були реально титульною нацією. Попри актуальність теми, питання участі національних меншин у політичному житті в Україні залишається маловивченим. Мета і завдання дослідження: Мета дисертації полягає у всебічному та комплексному дослідженні сучасного стану національних меншин України (на прикладі Західної України) як потенційного субєкта політики та їх участі у політичному житті держави на сучасному етапі, визначення основних передумов політичної діяльності національних меншин і факторів, які впливають на цей процес. Доведено, що національні меншини України можуть перебувати на трьох рівнях розвитку: латентному - на цьому рівні перебувають більшість малочисельних національних меншин, які формально заявили про своє існування; організаційному - коли нацменшини створили власні громадські організації, активно інтегруються у суспільство; політичному - коли меншини створили власні політичні рухи та партії, беруть активну участь у виборах усіх рівнів і в політичному житті держави; досліджено політичні наслідки для національних меншин і держави перебування етнічної групи на кожному рівні обґрунтовано, що відповідно до рівня розвитку національних меншин, головними політичними наслідками їх еволюції є: активна асиміляція чи еміграція; інтеграція та дезінтеграція; визначено, що оптимальним варіантом для державного інтересу кожної країни є підтримка другого рівня розвитку національних меншин - інтеграційного, оскільки це забезпечує єдність та стабільність розвитку держави. запропоновано трикутну модель системи політичних відносин національних меншин, зокрема, висвітлено питання взаємовідносин та взаємовпливу національних меншин, країни їх проживання (стосунки з титульною нацією й іншими національними групами) та етнічної батьківщини національних меншин.У першому параграфі першого розділу "Національні меншини: основні підходи та парадигми" розглянуто еволюцію вивчення питання національних меншин в Україні та світі, продемонстровано різні підходи до визначення поняття "національні меншини" як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, окреслено основні критерії, які характеризують поняття "національні меншини". Однак дослідники практично оминають питання участі національних меншин у політичному житті держави, політичної мобілізації національних меншин, формування політичної еліти національних меншин, представництва національних меншин в органах влади різних рівнів. У першому параграфі другого розділу "Особливості діяльності національних меншин: демографічний і політичний вимір" викладено основні аспекти діяльності національних меншин, проведено демографічній аналіз національних меншин України. У дисертаційному дослідженні ми також визначили основні форми політичної діяльності національних меншин, фактори, які зумовлюють політичну діяльність національних меншин, - політичну інституалізацію національних меншин, делегування національними меншинами своїх повноважень політичним партіям. Аналіз діяльності національних меншин Західної України на підставі результатів експертного опитування керівників найчисленніших та суспільно активних національних товариств показав, що впродовж останніх років рівень інтеграції національних меншин у внутрішньополітичні процеси держави та їх політична мобілізація значно зросли, однак реальний стан участі національних меншин у політичному житті держави ще доволі незначний.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
