Аналіз правової бази чотирьох національних громад Львова (польської, української, вірменської та єврейської) впродовж XIV–XVIII ст. Правові стосунки громади вірменів щодо польської владно домінуючої спільноти. Риси демографії та соціотопографії Львова.
Аннотация к работе
Актуальність теми визначається потребою системно дослідити взаємини національних громад в ранньомодерному Львові - як одному з найбільших міських центрів України. Окрім природного питання про рівень національної свідомості українців та інших громад у визначеному місті Львові в конкретний історичний час XVI-XVIII ст., виникло припущення про вплив на цю свідомість інтенсивних контактів різноманітного етнічного та конфесійного середовища, яке склалося у Львові та західному регіоні України загалом. У дослідженнях з історії України новочасного періоду, написаних істориками-народниками, найбільше йшлося про козацтво та Хмельниччину; в представників державницької школи, натомість, найпопулярнішими були сюжети про шляхту та духівництво, а в радянських істориків чи не в кожній праці згадувалося, доречно і недоречно, селянство: “селянські повстання”, “селянсько-козацьке військо” тощо. Нижньою хронологічною межею праці окреслено період кінця XV - початку XVI ст., коли національне життя у місті ввійшло в активну стадію, а латентні конфлікти між громадами виявилися у формі правових суперечок. Метою і завданням дослідження є простежити на основі залучення широкої репрезентативної джерельної бази та осмислення історіографічного доробку попередників процес взаємин національних громад Львова XVI-XVIII ст. в соціально-правовому ракурсі, докладно проаналізувавши вплив на них таких факторів та чинників: 1.Привілеї та інші документи, якими керувалися всі міщани та національні громади, проте в повному обсязі - тільки стосовно католицької (польської) громади, частково друкувалися у серійному багатотомному виданні “Akta Grodzkie i Ziemskie”, а також у збірнику “Привілеї міста Львова XIV-XVIII ct.”. Публікування актів інших національних громад (українців, вірмен, євреїв) також розпочалося ще в другій половині XIX ст. Було видано також збірники документів правового змісту з історії національних громад українців, вірмен, євреїв. Аналізом, зокрема, охоплено правове становище української та вірменської національних громад (спільнота львівських євреїв випала з поля зору історика, оскільки перебувала під окремою юрисдикцією і не приймала міського права). Для інших національних громад, що проживали у Львові (українці, вірмени, євреї), міські привілеї, прерогативи були чинними лише тоді, коли вони узгоджувалися з привілеями, наданими їхній громаді.