Аналіз правової бази чотирьох національних громад Львова (польської, української, вірменської та єврейської) впродовж XIV–XVIII ст. Правові стосунки громади вірменів щодо польської владно домінуючої спільноти. Риси демографії та соціотопографії Львова.
При низкой оригинальности работы "Національні громади Львова XVI–XVIII cт. (соціально-правові взаємини)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність теми визначається потребою системно дослідити взаємини національних громад в ранньомодерному Львові - як одному з найбільших міських центрів України. Окрім природного питання про рівень національної свідомості українців та інших громад у визначеному місті Львові в конкретний історичний час XVI-XVIII ст., виникло припущення про вплив на цю свідомість інтенсивних контактів різноманітного етнічного та конфесійного середовища, яке склалося у Львові та західному регіоні України загалом. У дослідженнях з історії України новочасного періоду, написаних істориками-народниками, найбільше йшлося про козацтво та Хмельниччину; в представників державницької школи, натомість, найпопулярнішими були сюжети про шляхту та духівництво, а в радянських істориків чи не в кожній праці згадувалося, доречно і недоречно, селянство: “селянські повстання”, “селянсько-козацьке військо” тощо. Нижньою хронологічною межею праці окреслено період кінця XV - початку XVI ст., коли національне життя у місті ввійшло в активну стадію, а латентні конфлікти між громадами виявилися у формі правових суперечок. Метою і завданням дослідження є простежити на основі залучення широкої репрезентативної джерельної бази та осмислення історіографічного доробку попередників процес взаємин національних громад Львова XVI-XVIII ст. в соціально-правовому ракурсі, докладно проаналізувавши вплив на них таких факторів та чинників: 1.Привілеї та інші документи, якими керувалися всі міщани та національні громади, проте в повному обсязі - тільки стосовно католицької (польської) громади, частково друкувалися у серійному багатотомному виданні “Akta Grodzkie i Ziemskie”, а також у збірнику “Привілеї міста Львова XIV-XVIII ct.”. Публікування актів інших національних громад (українців, вірмен, євреїв) також розпочалося ще в другій половині XIX ст. Було видано також збірники документів правового змісту з історії національних громад українців, вірмен, євреїв. Аналізом, зокрема, охоплено правове становище української та вірменської національних громад (спільнота львівських євреїв випала з поля зору історика, оскільки перебувала під окремою юрисдикцією і не приймала міського права). Для інших національних громад, що проживали у Львові (українці, вірмени, євреї), міські привілеї, прерогативи були чинними лише тоді, коли вони узгоджувалися з привілеями, наданими їхній громаді.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
