Націоналізм та шовінізм у міжнародних відносинах - Автореферат

Метою дослідження є: спираючись на аналіз генезису, структури та функцій національної ідеології у взаємодії з міжнародною системою, виокремити націоналізм і шовінізм як різні чинники міжнародних відносин і зясувати характер їхнього впливу на сучасні міжнародні відносини та зовнішню політику окремих держав. дослідити загальнотеоретичні питання виокремлення категорій “націоналізм” і “шовінізм”, розкрити їхню суть за допомогою зясування співвідношення з поняттями “нація”, “національна ідеологія”, чітко сформулювати власні дефініції з урахуванням особливостей міжнародних відносин, зясувати головні чинники, що впливають на формування націоналізму чи шовінізму; Розгляд ідеологій націоналізму та шовінізму на основі компаративного аналізу деяких націй передбачається як самою логікою теоретичного дослідження у галузі міжнародних відносин, так і концепцією роботи: націоналізм і шовінізм, а, тим більше, зумовлена ними поведінка націй, немислимі без ідейної та функціональної взаємодії з ідеологіями інших субєктів оточення - окремих національних спільнот чи груп націй певного субрегіону, регіону чи світу. У цьому дослідженні: вперше науково обґрунтовано виокремлення різних за своєю сутністю і впливом типів національних ідеологій у міжнародних відносинах: націоналізму - ідеології, яка відображає прагнення нації до утвердження самобутності та єдності свого існування без шкоди для інших спільнот, національних меншин чи міжнародної безпеки, з одного боку, та шовінізму - ідеології, спрямованої проти інших обєднань і спільнот, расових, етнічних та етнорелігійних груп, національних меншин чи їхніх представників, що безпосередньо загрожує глобальній безпеці, з іншого; з урахуванням специфіки міжнародних відносин по-новому розкрито сутність і сформульовано власні визначення понять “націоналізм” і “шовінізм”, а також “нація”, “національна ідеологія”; вперше розроблено концепцію внутрішньої структури національної ідеології, яка передбачає вирізнення трьох головних компонентів - оборонництва, вивищення і месіанства; зроблено спробу зясувати головні чинники, які здійснюють вплив на генезис і вкорінення націоналізму або шовінізму в системі світоглядних координат певної нації, виділено три основні групи таких чинників;У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт і предмет дослідження, його цілі та завдання, наукову новизну, зроблено огляд методологічної бази дисертації, охарактеризовано практичне значення одержаних результатів та подано інформацію про їхню апробацію. У першому розділі (“Теоретико-методологічні засади дослідження націоналізму та шовінізму в міжнародних відносинах”) окреслено теоретичне поле дослідження, здійснено огляд літератури з теми дослідження, розглянуто низку дискусійних проблем теоретичного та методологічного характеру. Проблемі ж концептуальної диференціації різних типів ідеології та проявів націоналізму, що дало б змогу встановити відмінний вплив націоналізму і шовінізму на міжнародні відносини та уникнути багатьох теоретичних і емпіричних помилок, не присвячено жодної ґрунтовної праці у цій галузі досліджень. Бінарна типологічна модель класифікації є найприйнятнішою для групування національних ідеологій відповідно до їхнього впливу на стабільність міжнародної системи і глобальну безпеку: націоналізм - це національна ідеологія, яка відображає прагнення нації до утвердження самобутності та єдності свого існування і вказує шляхи до її всебічного зміцнення та розвитку в інтересах кожного члена, передбачаючи здійснення цих ідеалів без шкоди для інших миролюбних спільнот, груп та індивідів чи глобальної безпеки, у тому числі шляхом досягнення компромісу з конфліктних питань; У другому розділі (“Націоналізм і шовінізм у системі міжнародних відносин: проблеми та перспективи”) проаналізовано найголовніші проблеми взаємодії націоналізму і шовінізму з сучасною міжнародною системою та накреслено перспективи їхнього розвязання.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової проблеми, що виявляється у розробленні теоретико-методологічних засад і обґрунтуванні виокремлення націоналізму та шовінізму як відмінних чинників міжнародних відносин, а також визначенні характеру їхнього впливу на сучасні міжнародні відносини і зовнішню політику окремих держав. Між національною ідеологією і нацією - як специфічних концептів, так і особливих соціальних реальностей - існує нерозривний звязок. Месіанство передбачає принципово активну форму зміцнення і розвитку національної спільноти і найчастіше втілюється у певності про особливе покликання чи виключну роль якоїсь нації у світі. Відповідно, було виокремлено відмінні за своїм внутрішнім змістом і впливом на міжнародні відносини націоналістичні та шовіністичні ідеології: націоналізму, який відображає прагнення нації до утвердження самобутності та єдності свого існування без шкоди для інших спільнот, етнічних груп, окремих індивідів чи міжнародної безпеки, а також шовінізму - спрямованого проти інших спільнот і обєднань, расових, етнічних гру

Основний зміст дисертації