Націонал-соціалістичний режим в Німеччині у відображенні української суспільно-політичної думки Галичини (1933–1939 рр.) - Автореферат

Інтерес української історіографії до націонал-соціалізму був дещо обмеженішим і стосувався насамперед такого комплексу питань: ставлення нацистських провідників до українського питання і місце України у зовнішньополітичній програмі гітлерівської партії; контакти націонал-соціалістів із українськими політичними середовищами у 1920-1930-х рр.; «український сюжет» у зовнішньополітичних акціях Третього Райху напередодні Другої світової війни; німецький окупаційний режим в Україні у 1941-1944 рр.; український Рух опору в роки війни; українські військові формування в збройних силах Німеччини у 1939-1945 рр. Потреба розширення проблематики наукового пошуку зумовлює необхідність звернення до таких малодосліджених питань, як відображення в українській громадській думці ґенези та розвитку нацистського руху, його ідеології, захоплення Націонал-соціалістичною німецькою робітничою партією (НСДАП) та її очільником монопольної влади в державі і встановлення тоталітарного режиму в Німеччині, внутрішня та зовнішня політика Третього Райху у 1933-1939 рр. Важливість дослідження цієї теми полягає водночас у можливості простежити вплив німецького чинника на відносини між різними політичними силами всередині українського національного табору, а також суперечливий і часом драматичний характер українсько-польських взаємин у 1930-х рр. Мета дисертації - всебічно дослідити відображення в українській суспільно-політичній думці Галичини націонал-соціалістичного режиму в Німеччині, його внутрішньої та зовнішньої політики у 1933-1939 рр. Обєктом наукової роботи є система інститутів націонал-соціалістичного режиму в Німеччині та українські суспільно-політичні середовища Східної Галичини (в межах Львівського, Станіславівського, Тернопільського воєводств) і близькі їм органи преси, які були водночас і чинниками, що формували українську громадську думку, і її виразниками. Під час дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні історичні методи: дедукції, індукції, узагальнення і систематизації однотипних фактів, порівняльного аналізу (для виявлення спільних та відмінних позицій у поглядах різних суспільно-політичних середовищ Галичини), системно-функціональний (для комплексного вивчення української громадської думки, що формувалась на тлі українсько-польських відносин і під впливом міжнародних подій), проблемно-хронологічний підхід (у викладі матеріалу).Оскільки метою роботи є висвітлення українського бачення історії Третього Рейху довоєнного періоду, то практично всю літературу першої групи складають здебільшого праці сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників з історії нацистської Німеччини довоєнного періоду. До другої групи належать в основному праці українських та польських істориків, що відображають суспільно-політичне життя у Східній Галичині, а також окремі аспекти уявлення галицьких суспільно-політичних середовищ про політику Третього Рейху. Шлях націонал-соціалістичної партії до влади в Німеччині в контексті історії Ваймарської республіки характеризують наукові публікації В. Соціально-економічну політику нацистської Німеччини, зокрема мілітаризацію економіки і підготовку її до війни, становище робітників і селян, висвітлюють праці Ч. Значний масив інформації про діяльність ОУН у 1930-х рр. почерпнуто з архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських обєднань України (ЦДАГО України), Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ).

Основний зміст дисертації