Натрійзалежна артеріальна гіпертензія (клінічні, генетичні, та терапевтичні аспекти) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 157
Вплив сольового навантаження на добовий профіль артеріального тиску. Ефективність еналаприлу малеату, індапамід-ретарду, бетаксололу та антагоністів кальцію в хворих. Аналіз впливу поліморфізму гена АПФ на ефективність антигіпертензивної терапії.


Аннотация к работе
Показано, що в хворих із натрійзалежною АГ (НЗАГ) частіше порушується діастолічна функція серця і спостерігаються вищі показники смертності (Weinberger M., 1996, Bihorac Втім результати досліджень I/D поліморфізму гена АПФ у хворих з ЕАГ суперечливі і не дозволяють зробити однозначний висновок про його вплив на формування солечутливості та клінічний перебіг АГ. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти «Вплив поліморфізму гена АПФ на клініко-гемодинамічні особливості артеріальної гіпертензії та ефективність терапії», яка виконується за планами МОЗ України (номер державної реєстрації 0103U004133). Вивчити ефективність інгібіторів АПФ (еналаприлу малеат), діуретиків (індапамід-ретард), ?-блокаторів (бетаксолол) та антагоністів кальцію (лацидипін) в хворих із НЗАГ, їх вплив на добовий профіль АТ. З метою вивчення особливостей клінічного перебігу і лікування АГ в солечутливих пацієнтів використовували: загальноклінічні методи дослідження з опитуванням хворих, їх фізикальним обстеженням і визначенням порогу смакової чутливості (ПСЧ) до солі; інструментальні методи - електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕХОКГ), ДМАТ; лабораторні - визначення рівня ліпідемії, глікемії, концентрації електролітів у плазмі та еритроцитах (калій, натрій), активності АПФ у плазмі; генетичні - вивчення поліморфізму гена АПФ; математичні та статистичні - для оцінки отриманих результатів.Обстежені хворі в двох клінічних групах не відрізнялися за віком (середній вік хворих у групі з ННАГ склав 53,2 ± 1,5 р., у групі з НЗАГ - 52,8 ± 1,8 р.) і стажем АГ (у середньому в групі з ННАГ - 7,2 ± 0,6 р., у групі з НЗАГ - 8,1 ± 0,4 р.). Вихідні значення офісного САТ і ДАТ у групах склали відповідно: у групі з НЗАГ 149,4 ± 1,5 і 93,2 ± 0,8, у групі з ННАГ - 153,4 ± 1,3 і 89,1 ± 1,3 мм рт. ст. Аналіз параметрів вихідного ДМАТ, проведеного на фоні низькосольової дієти у двох клінічних групах також виявив вірогідну різницю (р <0,01) в показниках ДАТ (ДАТ серед., ДАТ ден., ДАТ нічн.), показниках навантаження тиском (за винятком часового індексу ДАТ у середньому за добу та індексу площі за параметром САТ серед.), а також варіабельності САТ і ДАТ у середньому за добу та у нічний час, які виявилися нижчими в хворих із НЗАГ. Встановлено, що НЗАГ вірогідно частіше зустрічається в жінок (60,5% від усіх хворих у групі з НЗАГ в порівнянні з групою з ННАГ - 38,1%, р <0,05), у пацієнтів, що мають обтяжену спадковість щодо ЕАГ, надлишкову масу тіла і супутній цукровий діабет II типу. Порівняльний аналіз показників ліпідного обміну в пацієнтів з ННАГ та НЗАГ виявив статистично вірогідну різницю між рівнем ХСЛПВЩ, який був нижчим в осіб із НЗАГ (у середньому по групах - 1,14 ± 0,02 і 1,04 ± 0,02 відповідно, р <0,01) і ХСЛПНЩ, який був вищим у хворих із НЗАГ (у середньому по групах - 3,27 ± 0,2 і 4,65± 0,2 відповідно, р <0,001).На механізми формування натрійзалежної АГ істотно впливає зниження чутливості рецепторів язика до солі. Поріг смакової чутливості до солі прямо корелює з товщиною стінок лівого шлуночка (ТЗС, r = 0,36, р <0,05; ТМШП, r = 0,48, р <0,01; ВТС, r = 0,53, р <0,01), площею тіла (r = 0,33, р <0,05), рівнем середньодобового ДАТ (r = 0,48, р <0,01) та його варіабельністю в середньому за добу (r = 0,48, р <0,01) і в нічний час (r = 0,48, р <0,01). Відмінною особливістю натрійзалежної АГ є відповідь АТ на сольове навантаження: підвищення АТ, його варіабельності, показників «навантаження тиском» (більшою мірою це стосується ДАТ), що зберігається в нічний час, та порушення добового ритму АТ. Обмеження добової кількості споживаної солі в солечутливих пацієнтів приводить до вірогідно більш вираженого зниження ДАТ, «навантаження тиском» та варіабельності АТ, ніж у соленечутливих. Сольове навантаження в пацієнтів із підвищеною чутливістю до солі може приводити до ішемічних змін на ЕКГ (депресія сегмента ST), які не супроводжуються клінічними проявами.

План
Основний зміст роботи
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?