Натрійзалежна артеріальна гіпертензія (клінічні, генетичні, та терапевтичні аспекти) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 157
Вплив сольового навантаження на добовий профіль артеріального тиску. Ефективність еналаприлу малеату, індапамід-ретарду, бетаксололу та антагоністів кальцію в хворих. Аналіз впливу поліморфізму гена АПФ на ефективність антигіпертензивної терапії.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Показано, що в хворих із натрійзалежною АГ (НЗАГ) частіше порушується діастолічна функція серця і спостерігаються вищі показники смертності (Weinberger M., 1996, Bihorac Втім результати досліджень I/D поліморфізму гена АПФ у хворих з ЕАГ суперечливі і не дозволяють зробити однозначний висновок про його вплив на формування солечутливості та клінічний перебіг АГ. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти «Вплив поліморфізму гена АПФ на клініко-гемодинамічні особливості артеріальної гіпертензії та ефективність терапії», яка виконується за планами МОЗ України (номер державної реєстрації 0103U004133). Вивчити ефективність інгібіторів АПФ (еналаприлу малеат), діуретиків (індапамід-ретард), ?-блокаторів (бетаксолол) та антагоністів кальцію (лацидипін) в хворих із НЗАГ, їх вплив на добовий профіль АТ. З метою вивчення особливостей клінічного перебігу і лікування АГ в солечутливих пацієнтів використовували: загальноклінічні методи дослідження з опитуванням хворих, їх фізикальним обстеженням і визначенням порогу смакової чутливості (ПСЧ) до солі; інструментальні методи - електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕХОКГ), ДМАТ; лабораторні - визначення рівня ліпідемії, глікемії, концентрації електролітів у плазмі та еритроцитах (калій, натрій), активності АПФ у плазмі; генетичні - вивчення поліморфізму гена АПФ; математичні та статистичні - для оцінки отриманих результатів.Обстежені хворі в двох клінічних групах не відрізнялися за віком (середній вік хворих у групі з ННАГ склав 53,2 ± 1,5 р., у групі з НЗАГ - 52,8 ± 1,8 р.) і стажем АГ (у середньому в групі з ННАГ - 7,2 ± 0,6 р., у групі з НЗАГ - 8,1 ± 0,4 р.). Вихідні значення офісного САТ і ДАТ у групах склали відповідно: у групі з НЗАГ 149,4 ± 1,5 і 93,2 ± 0,8, у групі з ННАГ - 153,4 ± 1,3 і 89,1 ± 1,3 мм рт. ст. Аналіз параметрів вихідного ДМАТ, проведеного на фоні низькосольової дієти у двох клінічних групах також виявив вірогідну різницю (р <0,01) в показниках ДАТ (ДАТ серед., ДАТ ден., ДАТ нічн.), показниках навантаження тиском (за винятком часового індексу ДАТ у середньому за добу та індексу площі за параметром САТ серед.), а також варіабельності САТ і ДАТ у середньому за добу та у нічний час, які виявилися нижчими в хворих із НЗАГ. Встановлено, що НЗАГ вірогідно частіше зустрічається в жінок (60,5% від усіх хворих у групі з НЗАГ в порівнянні з групою з ННАГ - 38,1%, р <0,05), у пацієнтів, що мають обтяжену спадковість щодо ЕАГ, надлишкову масу тіла і супутній цукровий діабет II типу. Порівняльний аналіз показників ліпідного обміну в пацієнтів з ННАГ та НЗАГ виявив статистично вірогідну різницю між рівнем ХСЛПВЩ, який був нижчим в осіб із НЗАГ (у середньому по групах - 1,14 ± 0,02 і 1,04 ± 0,02 відповідно, р <0,01) і ХСЛПНЩ, який був вищим у хворих із НЗАГ (у середньому по групах - 3,27 ± 0,2 і 4,65± 0,2 відповідно, р <0,001).На механізми формування натрійзалежної АГ істотно впливає зниження чутливості рецепторів язика до солі. Поріг смакової чутливості до солі прямо корелює з товщиною стінок лівого шлуночка (ТЗС, r = 0,36, р <0,05; ТМШП, r = 0,48, р <0,01; ВТС, r = 0,53, р <0,01), площею тіла (r = 0,33, р <0,05), рівнем середньодобового ДАТ (r = 0,48, р <0,01) та його варіабельністю в середньому за добу (r = 0,48, р <0,01) і в нічний час (r = 0,48, р <0,01). Відмінною особливістю натрійзалежної АГ є відповідь АТ на сольове навантаження: підвищення АТ, його варіабельності, показників «навантаження тиском» (більшою мірою це стосується ДАТ), що зберігається в нічний час, та порушення добового ритму АТ. Обмеження добової кількості споживаної солі в солечутливих пацієнтів приводить до вірогідно більш вираженого зниження ДАТ, «навантаження тиском» та варіабельності АТ, ніж у соленечутливих. Сольове навантаження в пацієнтів із підвищеною чутливістю до солі може приводити до ішемічних змін на ЕКГ (депресія сегмента ST), які не супроводжуються клінічними проявами.

План
Основний зміст роботи

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?