Критерії, показники, рівні сформованості мовленнєвих навичок старших дошкільників і мовленнєвих умінь першокласників продукувати описи. Визначення педагогічних умов реалізації наступності в навчанні опису дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
При низкой оригинальности работы "Наступність у навчанні опису дітей дошкільного та молодшого шкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на наявність досліджень і значної кількості методичних порад щодо навчання опису, до цього часу в програмах 1 класу не виокремлено опис як окремий тип мовлення, не визначено мету та конкретні завдання навчання опису. Гіпотеза дослідження: методика реалізації наступності в навчанні опису дітей першого класу буде ефективною за таких педагогічних умов: опертя на мовленнєвий досвід дошкільників, поступове вдосконалення їхніх мовленнєвих навичок шляхом логічного продовження природного комунікативного розвитку, практичного збагачення мовлення першокласників лексико-граматичними засобами рідної мови, які утворюють опис як особливий тип висловлювання; ознайомлення учнів першого класу з композицією опису та засобами міжфразового звязку; початкове формування у дітей мовленнєвих умінь із забезпеченням осмислення й усвідомлення суттєвих ознак опису, його обєктивації; розвиток рефлексії над мовленням та елементарних проявів його довільності, усвідомленості, навмисності, наміреності. Теоретичними засадами дослідження виступили теорії поетапного формування мисленнєвих дій, засвоєння понять і змістового узагальнення (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін), психологічного змісту навчання рідної мови (Л.С.Виготський, О.О.Леонтьєв), рівнів усвідомленості мови (С.Н.Бернштейн, О.М.Леонтьєв), розвивальної освіти (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Л.Е.Журова), мовленнєвої діяльності (Т.В.Ахутіна, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, І.О.Зимняя, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн), інтегративна теорія мовлення (І.М.Румянцева); психологічні теорії навчання дітей рідної мови і її засвоєння (П.П.Блонський, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, Г.О.Люблінська, С.Д.Максименко, А.К.Маркова, Н.О.Менчинська, Д.Ф.Ніколенко, Т.О.Піроженко та ін.); підходи мовознавців до проблеми мови й мовлення, зокрема: “функціонально-смислових типів мовлення”, “опис”, “мова опису” (Л.А.Булаховський, І.О.Білодід, О.М.Біляєв, Р.І.Вихованець, М.А.Жовтобрюх, Л.І.Мацько, О.О.Нечаєва, М.Я.Плющ, О.О.Потебня, В.М.Русанівський, Л.В.Скуратівський, Л.В.Щерба та ін.); підходи лінгводидактів до проблеми розвитку в дітей мовлення і навчання мови, формування мовленнєвих навичок і вмінь залежно від віку й навчання (А.М.Богуш, Е.Д.Божович, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, Л.О.Калмикова, К.Л.Крутій, Т.О.Ладиженська, Н.І.Луцан, М.Р.Львов, Є.І.Тихеєва, Г.А.Фомічова, О.С.Ушакова, Л.П.Федоренко та ін.); концептуальні підходи щодо принципу наступності навчання та виховання (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Л.О.Калмикова, А.М.Кухта, М.Р.Львов, Н.Є.Шиліна та ін.). Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатів: уперше: визначено і науково обґрунтовано педагогічні умови реалізації принципу наступності в навчанні опису дітей першого класу як: опертя на мовленнєвий досвід дошкільників, поступове вдосконалення їхніх мовленнєвих навичок шляхом логічного продовження природного комунікативного розвитку, практичного збагачення мовлення першокласників лексико-граматичними засобами рідної мови, які утворюють опис як особливий тип висловлювання; початкове формування у дітей мовленнєвих умінь із забезпеченням осмислення й усвідомлення суттєвих ознак опису, його обєктивації; ознайомлення учнів першого класу з композицією опису та засобами міжфразового звязку; розвиток рефлексії над мовленням та елементарних проявів його довільності, усвідомленості, навмисності, наміреності. Вперше одержано дані про взаємозвязок початкових знань про опис і мовленнєвих умінь будувати описи; виявлено критерії (комунікативний, когнітивний, рефлексивний) і показники, охарактеризовано рівні сформованості мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку і мовленнєвих умінь першокласників продукувати опис як особливий функціонально-смисловий тип мовлення; доведено позитивний вплив експліцитних знань про опис на формування комунікативно-мовленнєвих умінь будувати описи дітьми 1 класу.У першому розділі - “Теоретичні засади наступності в навчанні опису як функціонально-смислового типу мовлення дітей 5-6 річного віку” - представлено сучасні філософські, психолого-педагогічні та лінгвометодичні підходи до вирішення проблеми наступності в навчанні дошкільників і молодших школярів і зокрема, в навчанні опису як функціонально-смислового типу мовлення; визначено основні лінгвістичні особливості опису; виокремлено лінгвометодичні підходи до розвитку звязного мовлення дітей 5-6 років засобами опису; проаналізовано навчальні програми для дошкільних навчальних закладів та початкової школи і виявлено в їх змісті реальний стан наступності в навчанні опису дітей на суміжних ланках мовної освіти. Для висвітлення лінгвістичних особливостей опису як функціонально-смислового типу мовлення було проаналізовано лінгвістичну літературу та визначено кілька його суттєвих ознак, що відрізняють опис від інших функціонально-смислових типів мовлення. Для реалізації наступності в навчанні опису дітей 5-6-річного віку передусім її провідного принципу - опертя на мовленнєвий досвід дітей продукувати описи, було проведено констатувальний експеримент, я
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
