Описання інформаційної ситуації навколо вибуху на енергоблоці Чорнобильській АЕС, розкриття комплексу заходів спецслужб по засекреченню відомостей про аварію на режимному об’єкті. Морально-психологічний стан жителів Києва у пост-чорнобильський період.
При низкой оригинальности работы "Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті описано інформаційну ситуацію навколо вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильській АЕС, розкрито комплекс заходів радянських спецслужб по засекреченню відомостей про аварію на режимному обєкті, висвітлюється морально-психологічний стан жителів Києва у постчорнобильський період. Інформацію про техногенну катастрофу, спричинену вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, партійно-державним керівництвом СРСР та радянськими спецслужбами було відразу віднесено до категорії таємної. Києву та Київської області генерал-майор Леонідом Биховим було дано розпорядження «про посилення роботи міськрайорганів в районах міста Києва та Київської області на підприємствах та установах для припинення спільно з партійними та радянськими органами фактів розповсюдження провокаційних та панічних чуток, застосування стосовно їх інспіраторів самих рішучих заходів. Координаційним органом, створеним під егідою Компартії України, вживалися заходи у приховуванні масштабів аварії перед Заходом. Сподіваючись применшити масштаби трагедії, співробітники органів держбезпеки вважали за потрібне не розголошувати у пресі та приватних розмовах: причини аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС; вичерпні дані про характер та обсяги руйнувань; інформацію про кількість та склад суміші, виверженої із зруйнованого реактора під час вибуху; відомості про рівень радіоактивного забруднення у приміщеннях атомної електростанції та в 30-км зоні; діапазон дезактиваційних робіт у ході ліквідації наслідків аварії; статистику захворюваності на променеву хворобу серед персоналу станції, ліквідаторів, евакуйованого населення; факти масового отруєння та епідеміологічних захворювань, повязаних з аварією; дані про обсяг державних капіталовкладень на консервацію 4-го енергоблоку, найменування організацій та кількість працівників причетних до ліквідаторських робіт [1, ф.11, спр.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
