Суспільні відносини, що забезпечують екологічну рівновагу шляхом правомірного використання гумусного горизонту ґрунту як об’єкт незаконного заволодіння ґрунтовим покривом. Юридична природа деліктів створення небезпеки в теорії кримінального права.
При низкой оригинальности работы "Наслідки незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель згідно кримінального кодексу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У дослідженнях ознак обєктивної сторони злочину наголошується: «Найважливіша соціальна сутність - його суспільна небезпечність - полягає в тому, що діяння посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, і викликає в них певні негативні зміни (шкоду, збиток), що і є наслідком злочину». Останні, залежно від характеру й обсягу шкоди, завданої діянням обєкту, можуть бути поділені на наслідки у вигляді реальної шкоди й наслідки у вигляді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. 2391 КК України, треба зазначити, що порушення екологічної рівноваги в разі вчинення охарактеризованого вище суспільно небезпечного діяння має своїм наслідком руйнацію природного балансу у відповідній екосистемі й невідворотність такої руйнації є очевидною. 2391 КК України передбачено злочин, який не заподіє реальної (матеріальної) шкоди суспільним відносинам, однак ставить їх у небезпеку заподіяння такої й відноситься до групи «деліктів небезпеки» чи «деліктів створення небезпеки». Фесенко пропонує вирішувати порушене питання за двома варіантами: якщо, крім злочинного діяння, у законі безпосередньо передбачено небезпеку заподіяння шкоди тим чи іншим благам, ідеться про своєрідний наслідок цього діяння; якщо ж загроза спричинення шкоди цінностям, які утворюють обєкт злочину, була потенційною, однак у законі її не зазначено, вона є властивістю діяння й не може бути віднесена до злочинних наслідків як ознаки обєктивної сторони.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
