З"ясування кількісних та якісних характеристик "чорноногого" населення Корсики. Установлення причин невдоволення корінних корсиканців. Розгляд перших сутичок між "чорноногими" та корсистами та еволюції їхніх взаємовідносин до частку ХХІ століття.
При низкой оригинальности работы "Наслідки Алжирської війни для Корсики: "чорноногі" та корсизм", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У низці робіт французьких істориків із питань імміграції на Корсику розглянуто й особливості вїзду та інтеграції «чорноногого» населення [15; 17], побіжно згадується несприйняття його корінними корсиканцями. Корсика була одним із найбідніших департаментів Франції, а тому в період Другої імперії (1852-1870), коли відбувалась активна колонізація Алжиру, еміграційний потік корсиканців переорієнтувався зі США (у Техасі досі є містечко Корсикана) на французькі колонії. Так, комуна Сіді-Меруан у департаменті Константіна в Алжирі була заснована в 1874 р. групою корсиканських поселенців із селища Карґез, які зберегли свої традиції, спілкувалися корсиканською мовою в побуті та цікавилися подіями на острові [16, с. Зрозуміло, що ці два пояснення є легендними, але слово «чорноногий» настільки увійшло в побутовий, медійний, політичний і навіть історичний дискурси, що залишило відповіднику «європейський колоніст Алжиру» чи «француз, репатрійований з Алжиру», місце лише в нормативно-правових актах та офіційних документах. Перша з них була безпосередньою втечею з Алжиру, а друга - поверненням із континентальної Франції, оскільки «чорноногі» чиновники та службовці отримували роботу здебільшого на сході й півночі республіки, оскільки кліматично ближчий репатріантам південь був уже перенаселений і бідніший.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
