Населення західноукраїнських земель в етнополітичному та демографічному вимірах (1939-1950 рр.) - Автореферат

В умовах національного відродження, зміцнення Української держави, поширення знань про Україну в світовому просторі постає необхідність вивчення особливостей розвитку регіонів, їх самобутності, ментальності населення всіх українських земель, усебічного аналізу взаємодії історичних, політичних, соціально-економічних, територіальних, демографічних та інших факторів, що впливали на становлення українського соціуму. Одне з ключових місць у цьому соціумі посідає феномен західноукраїнського регіону, особливості його розвитку в період з кінця 1930-х до початку 1960-х рр. За цей історичний проміжок він пройшов через складні суспільно-політичні, соціально-економічні, етнокультурні, демографічні випробування, зазнав впливів різних політико-державницьких систем, владних структур, насильницького встановлення окупаційних режимів, відігравши при цьому винятково важливу роль у збереженні національної ідентичності, у нагромадженні сил для боротьби за державну незалежність України. Військово-політичне зіткнення на українських етнічних територіях двох тоталітарних систем - гітлерівської та сталінської, спустошливий вал бойових дій, що двічі прокотився західноукраїнськими теренами, призвели до катастрофічних людських і матеріальних втрат, масових репресій, мобілізацій, насильницьких депортацій, спровокованих ззовні жорстоких випробувань міжетнічних конфліктів, глибинних демографічних змін. Набутий досвід боротьби різних верств населення західних областей з гітлерівським і сталінським режимами певною мірою зумовив унікальну роль, яку відіграли політичні сили краю в здобутті й проголошенні незалежності України, в подоланні радянських стереотипів. На основі системного аналізу, опрацювання великого масиву архівних документів та інших джерельних матеріалів, їх узагальнення вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено важливу українознавчу проблему, повязану з розвитком і життєдіяльністю населення регіону, основні фактори, що вплинули на зміну його статусу, територіально-поселенської та етнонаціональної структури, а саме: цілісно відтворено процес приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР-СРСР, їх "радянізацію", насадження партійно-класової моделі тоталітарного суспільства, який супроводжувався не тільки ломкою усталених соціально-економічних і гуманітарних відносин, але й політичними репресіями, адміністративним примусом, форсованою інтеграцією західноукраїнського суспільства в радянську тоталітарну систему; вперше в українознавстві досліджено і подано найбільш точні дані про зміни в чисельності населення, людські втрати західних областей України в роки Другої світової війни, у концентраційних, трудових і фільтраційних таборах НКВС, у так званій трудовій армії; спираючись на маловідомі джерела та науково-дослідницькі надбання попередників, сучасні методологічні можливості ґрунтовно досліджено процес відновлення і утвердження в 1944-1946 рр. сталінського тоталітарного режиму, що започаткував другий етап насильницької і форсованої "радянізації" західноукраїнського регіону, спрямованої на уніфікацію всіх сфер життя жителів регіону відповідно до загальносоюзних стандартів, показано роль і місце українського національно-визвольного і самостійницького руху та форми і методи боротьби з ним комуністичного режиму; розкрито геополітичні причини депортації українців з їх етнічних територій, зясовано особливості і наслідки переселенських і депортаційних акцій 1944-1952 рр.; вперше досліджено процес і наслідки ініційованого керівництвом СРСР штучного збільшення російського елемента в західних областях, переселення в УРСР українців з Болгарії, Румунії, Франції, Чехословаччини; зясовані та проаналізовані основні напрями й масштаби репресивної політики радянського режиму, її регіональні особливості та узагальнені (в авторських таблицях) кількісні показники втрат різних груп населення внаслідок масових репресій; вперше з позиції українознавства комплексно досліджено міграційні процеси в західних областях УРСР, показано політику тоталітарної держави щодо формування поліетнічного складу населення регіону і його штучної інтернаціоналізації та асиміляції; піднято і розглянуто низку малодосліджених питань, повязаних з особливостями корегованих державою міграційних процесів із західних областей з метою змішування етнічного складу трудових ресурсів регіону; акцентовано увагу на психологічній складовій міжетнічних контактів прибулих у західні області, впливу міграційних, асиміляційних, політичних, ідеологічних та релігійних процесів на динаміку та структуру населення, його настрої; переосмислено підходи, оцінки, висновки, які домінували у радянській історіографії, усунуто низку фактологічних та статистичних неточностей старої літератури, узагальнено наукові надбання попередників і відповідно до дослідницьких завдань сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку українознавчих досліджень проблеми.Під впливом шістдесятників національне бачення історії України висловлювали О. У цей же період українські історики в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ