Дослідження специфіки напрямів розвитку господарства населення степової України в період переходу від пізньої бронзи до раннього залізного віку. Зміни в релігійно-ідеологічних уявленнях жителів Степового Побужжя в контексті етнографічних паралелей.
При низкой оригинальности работы "Населення Степового Побужжя в етнокультурних процесах ХVІ-Х століття до н.е.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одним із важливих періодів історії став час зміни технології обробки металів - перехід до застосування виробів із заліза та занепаду бронзового виробництва, так званий період кінця середньої-пізньої бронзи - початку раннього залізного віку, який охопив у Східній Європі XVI-Х ст. до н.е. Історико-культурна своєрідність доби пізньої бронзи Північно-Західного Причорноморя, яка включала причорноморську степову частину межиріччя Дунаю - Дністра - Південного Бугу, полягає в тому, що її мешканці, займаючи західний регіон Євразії, знаходилися на прикордонні між двома напрямками розвитку господарства: землеробським та скотарським. Населення Степового Побужжя ввібрало в себе різні типи господарств: балкано-дунайського центральноєвропейського кола з високорозвинутим землеробством, значною за обємом обробкою металу та степових племен Північного Причорноморя з переважаючою роллю скотарства, рухливістю населення, широким розповсюдженням однакових форм культурно-господарських комплексів, які залежали від загальних географічних умов. Північно-Західне Причорноморя в цілому, і Степове Побужжя зокрема, виступало в якості магістрального шляху для мешканців степу в світ передових цивілізацій давньої ойкумени, що став важливою ланкою для населення епохи пізньої бронзи центральноєвропейського, балкано-дунайського та малоазійського ареалів. Дослідження етно-релігійних основ життя населення Степового Побужжя є актуальним, так як дає змогу довести загальноєвропейський характер процесів, що відбувалися на території степової України в XVI-Х ст. до н.е.У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовану мету та завдання дослідження, визначено обєкт і предмет, хронологічні та територіальні рамки, дано характеристику наукової новизни, показано практичне значення роботи та звязок дисертації з науковими програмами, планами і темами, наведені відомості про апробацію результатів дослідження, особистий внесок здобувача та публікації. В дореволюційний період почалися ціленаправлені дослідження Степового Побужжя. В Українській незалежній державі відкрилися нові можливості вивчення різних аспектів давньої історії Степового Побужжя, повязані з збільшенням кількості розкопок та розширення етнологічних і етнографічних досліджень. Проте, до цього часу немає узагальнюючого дослідження стосовно етнокультурних процесів, що відбувалися в середовищі населення Степового Побужжя в XVI-Х ст. до н.е. на дисертаційному та монографічному рівні. У справі обєктивного відтворення історичних подій XVI-Х ст. до н.е. у Степовому Побужжі, важливе значення має всебічне дослідження фондів архівів наукових установ України, де можна знайти певний пласт звітної документації з вказаної проблеми, проте більшість з них зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН України, матеріали якого і стали основною джерельною базою дисертаційного дослідження.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
