Особливості традиції народно-інструментального ансамблевого музикування українців. Пошук можливостей застосування такого виду музикування в сучасній педагогічній практиці. Недостатня увага інструментальному музикуванню в сучасному побуті українців.
При низкой оригинальности работы "Народно-інструментальне музикування в Україні: відродження традиції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Хая, присвяченому музично-інструментальній культурі українців [9], сформульовано фундаментальні положення щодо побутування інструментальної автентики та принципів етнопедагогічних та виконавсько-реконструктивних засад автентичної традиційної інструментальної музики українців. У народні інструментальні капели музиканти з народу нерідко формувалися спонтанно, за потребою. Академічний тлумачний словник української мови дає визначення дієслова «музикувати» («музичити») як «грати на якомусь інструменті, розважатися музикою». В силу стереотипів, народне музикування та гру «на слух», у порівнянні з музикою академічної, нотної традиції, не вважаюсь справою серйозною, а часто і не вартою уваги. На відміну від нотної гри, де ланцюг передачі інтонації виглядає так: бачу нотний текст - усвідомлюю інтонацію внутрішнім слухом - інтоную на інструменті, в процесі музикування «на слух» зародження інтонації відбувається у свідомості, що перетворює цей процес на пряму дію: створена внутрішнім слухом інтонація відтворюється на інструменті.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
