Головні елементи у європейських костюмах епохи класицизму. Основні модні риси при дворі Короля Людовика (Луї) XIV. Мода традиційного французького народного костюма для танцювальних колективів, та сучасні вимоги до створення хореографічних костюмів.
Головним елементом європейського жіночого костюма тієї епохи була туга шнурівка. Широка, відкрита спереду спідниця, зібрана у талії в дрібну збірку, спадала вільними складками до підлоги. Кишені, витягнуті вертикально, поміщалися низько спереду; рукави були прямими і тісно облягали руку. Жінка повиннабути високою, з добре розвиненими плечима, грудьми, стегнами, дуже тонкоюталією (за допомогою корсета її затягували до 40 сантиметрів) і пишнимиволоссям. Наслідуючи королю,придворні намагалися не відстати від моди на розкішні шати і якщо неперевершити самого Короля-Сонце, то, принаймні, не вдарити в брудобличчям один перед одним.Жіночий народний костюм складався з широкої спідниці зі складками, кофти з рукавами, корсажа, фартуха, очіпка чи капелюхи. Чоловічий костюм - це штани, гетри, сорочка, жилет, куртка (або широка, яка доходила до середини стегна блуза), шийну хустку і капелюх. До кінця XVIII в. селяни шили одяг з домотканого матеріалу: полотна та вовни різної виробітку. До середини XIX в. (Приблизно до 30-х років) селяни носили штани до колін; їх разом з панчохами, зазвичай вовняними, або гетрами, підвязували під колінами вовняними підвязками, блакитними або червоними. Блуза спочатку була святкової одягом селян, з села вона перейшла в місто і після революції 1830 р. стала одягом ремісників і робітників на противагу буржуа, які носили пальто.Характер танцю, образ, пластика, танцювальна індивідуальність багато в чому залежать від костюма, який може або підсилити мову танцю, або навпаки - завадити розкриттю задуманого художнього образу. Аналіз літератури засвідчує, що предметом дослідження багатьох науковців, насамперед, є костюм у загальному плані, здебільшого, в аспекті стилістичних особливостей, сфер застосування, історичної еволюції моди, тощо. Легенького “Система моди: культурологія, естетика, дизайн” зроблено спробу дослідження культурологічних, естетичних, художніх аспектів моди. Він розглядає моду в трьох ракурсах: мода як феномен культури, мода як стильова парадигма і мода як естетосфера. В публікаціях цих авторів простежується історія костюма, його характерні особливості від античності до XXI ст., досліджується взаємозвязок форми костюма побутом різних історичних епох і характерними рисами естетичного ідеалу на різних історичних сходинках розвитку людства, з уявленнями про природу людського тіла та його сенс як феномена культури.
