Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ-ХХ століть - Автореферат

Упродовж століть розвивалася народна культура українців Закарпаття в умовах чужих політичних, правових, ідейно-культурних, конфесійних та етнічних впливів, в оточенні панівних угорського і німецького, а також румунського, словацького, чеського і польського етносів, що не могло не вплинути на взаємопроникнення різноетнічних елементів, господарсько-культурних традицій, складання цілого ряду спільних рис, внутрішніх взаємозвязків, локальних варіантів з різними структуроутворюючими компонентами тощо, внаслідок чого сформувався самобутній регіональний комплекс, в тому числі народного будівництва. Це тим більше важливо, оскільки з кінця 80-х - початку 90-х років ХХ ст. ідеологами політичного русинства в питання дослідження і трактування народної культури, етноґенезу та етнічної історії закарпатських українців внесено чимало субєктивних, тенденційних та антинаукових положень і висновків, важливим інструментом наукового спростування яких є й матеріали пропонованого історико-етноґрафічного дослідження народного житла Закарпаття. особлива актуальність вивчення питань народного житлового та господарського будівництва краю полягає у виявленні в ньому древніх елементів і явищ, реліктів давньоукраїнського періоду, окремі з яких дійшли до ХХ ст. і свідчать про культурні витоки з джерел Київської Русі. Завдання роботи: виявлення регіональної специфіки народного житлового і господарського будівництва українців Закарпаття, простеження історичного розвитку сільських поселень, особливостей їх типів, форм, способів заселення, характеристика розмірів, зовнішнього вигляду тощо; класифікація й аналіз типів двору, форм його забудови, особливостей орґанізації садибного місця та принципів розміщення надвірних будівель; аналіз розвитку планувальної структури, типів і варіантів житла, характеристика особливостей техніки будівництва, архітектурних та інженерно-конструктивних прийомів, внутрішнього планування та інтерєру, простеження еволюції печі, хатнього умеблювання, вертикального розвитку хати; дослідження специфіки соціальних аспектів хатніх будівель, проблеми звязку між формами сімї і формами житла; класифікація та аналіз господарських будівель і споруд малих архітектурних форм; фіксація і характеристика обрядів, вірувань, звичаїв, які виконувалися перед початком будівництва та при зведенні житлових і господарських будівель; окреслення ареалів поширення типів, варіантів, елементів і явищ народного будівництва; визначення ступеня впливу етнічних, історичних, соціально-економічних, еколоґічних та інших факторів на розвиток поселень, садиб, житла, формування їх реґіональних особливостей, типів, форм тощо; виявлення давніх, реліктових елементів, явищ і форм будівництва та спільних рис з іншими етнічними групами в межах Закарпаття, а також в контексті загальноукраїнських, загальнословянських, центральноєвропейських та інших етнокультурних звязків; простеження процесів успадкування традицій і змін в народному будівництві у різні історичні періоди та в різних етноґрафічних районах краю. У дисертації вперше: а) узагальнено, теоретично осмислено і простежено розвиток поселень, садиб, дворів, житлових і господарських будівель українців Закарпаття упродовж тривалого історичного періоду (XVIII-ХХ ст.); б) проведено наукову класифікацію усіх складових, явищ і елементів народного будівництва, детально охарактеризовано типи, форми і локальні варіанти, окреслено ареали їх поширення; в) прослідковано еволюцію планувальної структури хати, системи її опалення, внутрішньої організації та інтерєру, досліджено проблему звязку між формами сімї і типами житла; г) простежено давні риси хатнього будівництва, його регіональну специфіку, історичну тяглість культурних традицій, спільні риси з народним житлом інших українських земель та загальнокарпатським сільським будівництвом; д) виявлено залишки в народному житлі українців Закарпаття давньославянських і давньоукраїнських будівельних традицій та проведено окремі паралелі з хатнім і господарським будівництвом росіян, білорусів, словаків, чехів, поляків, угорців, румунів, німців та інших народів Європи; е) висвітлено залежність народного будівництва від характеру етно-історичних, етнокультурних, соціально-економічних, екологічних, державно-політичних та інших факторів.Його особливості проявляються у наступному: а) поширення в гірських районах розпорошених поселень та хуторів на місці вирубаних лісів, а також ланцюгових поселень у вузьких міжгірних долинах, вздовж зворів і водних артерій; б) побутування у передгірї і низовині скупчених і вуличних поселень, на яких позначився вплив пережитків патронімії; в) переважання по всьому регіону відкритого, з незвязаним або частково звязаними між собою будівлями, двору; г) побутування замкнутих по периметру і відкритих зверху дворів - гуцульських ґражд і довгих хат у лемків, західних бойків, лемківсько-бойківському і лемківсько-долинянському пограниччях; д) переважання трикамерної симетричної планувальної структури житла типу звязку (хата сіни комора); е) побутування дво

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ