Народна творчість як історична основа, на якій розвивалася і розвивається культура, одна з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, засіб боротьби за відродження країни. Легенда про водоспад "Дівочі сльози". Твори усної народної словесності.
Збір матеріалу проводився протягом 10 днів за фольклорним питальником з 28 липня по 7 серпня у таких населених пунктах: м.Яремче, с.Микуличин Яремчанського район, с.Бистриця Надворнянського району, с.Верхній Березів Косовського району Івано-Франківської області а також с.Степанівка Васильківського району Київської області. Фольклорний матеріал збирався експедиційним методом, викоритовуваючи системний аналіз опрацювання матеріалу.Першим населеним пунктом , який було обрано для збору фольклорного матеріалу було о Яремче - місто обласного значення в Україні , Івано-Франківській області . Вояками УПА були 50 чоловік, 61 селянин був депортований, 36 - засуджені. Записано від Світлани Михайлівни Цівюк с.Бистриця (до 1946 року-Рафаїлова)Надвірнянського району Івано-Франківської області, 1951р.н.(62 роки), пенсіонерка , освіта середня. Його звали Прутом і був він був закоханий в красуню Говерлу.Хлопець та дівчина кохали один одного, та її батько був чаклуном.Поселення гуцулів займають східну частину Українських Карпат: теперішні Верховинський, Косівський (без північної смуги), південна частина Надвірнянського та Богородчанського районів Івано-Франківської, суміжні Путильський і південна частина Вижницького та Сторожинецький райони Чернівецької і Рахівський Закарпатської областей. Походження назви гуцули (гуцул) має різне тлумачення і досі до кінця не зясоване.Одні автори повязують її з волоським словом готель у значенні розбійник, інші виводять від слова кочувати - кочули, вважаючи гуцулів первісно кочовим племенем, ще інші - від назви тюркського племені узів, від котрих мали б начебто походити гуцули, і т. д. Заселення Гуцульщини і взагалі Українських Карпат відбувалося, як переконливо засвідчують джерела, з давнього часу і йшло здебільшого з півночі на південь шляхом поступового просування в гори на річкових долинах та господарського освоєння гірських схилів. Основним колонізаційним елементом було східнословянське населення, хоч цілком можливе і кочування та поселення тут решток давніх тюркських, східно-романських племен, сліди їх впливів позначилися, зокрема, і на традиційно-побутовій культурі гуцулів. Значна питома вага у господарсько-виробничій діяльності гуцулів належала різним допоміжним заняттям: збиральництву (ягід, грибів, горіхів, лікувальних рослин), лісорубству, сплаву лісоматеріалів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
