Народна топонімічна проза Західного Полісся: синхронічний аспект - Автореферат

Крім природних факторів впливу, традиційна топонімічна спадщина зазнала надмірних утрат у роки тоталітарного режиму в Україні, коли постійно змінювались назви населених пунктів, нищилась фольклорна топонімічна традиція, розмивалась багатовікова, невидима для стороннього ока система творення топонімічних мотивів. Найбільшої шкоди було завдано у середині століття, бо „тоді було змінено сотні назв кутків, присілків, хуторів і цілих сіл, усього майже 4000 одиниць” . Така багатоплановість змісту топонімічної прози пояснюється тим, що вона належала колись до тих сфер народних знань, які заміняли простим селянам наукові джерела. На загальноукраїнському рівні за увесь цей час були опубліковані лише збірник легенд та переказів П.Ігнатовича „Легенди Карпат”(1968), де серед іншого матеріалу були представлені й легенди та перекази про виникнення сіл, селищ, міст, замків, урочищ та їх назв, „Легенди нашого краю” під упорядкуванням П. Зразки народної топонімічної прози Західного Полісся вміщено у збірнику „Легенди Полісся”, де представлені власні записи В.Давидюка (1993) .Перший розділ „Історико-теоретичні основи дослідження” присвячено окресленню предмета дослідження, стану його наукового осмислення, виведенню теоретичних основ для визначення жанрового різновиду народної топонімічної прози та принципам класифікації основних топонімічних мотивів Західного Полісся. Одні автори називають усе підряд топонімічними переказами, інші, памятаючи про теоретичні розробки з диференціації цих двох жанрів, здійснені російськими та українськими фахівцями в цій галузі, вживають більш виважену, але разом із тим і більш аморфну назву - топонімічна народна проза. І ті й інші мають підстави вважатися топонімічною прозою, але тільки доти, доки за основу не буде взято мотив. Закріплення мотивації за тим чи іншим мотивом залежить від обєкта, назва якого пояснюється: (макротопонім чи мікротопонім), від часу виникнення топоніма, від способів і можливостей впливу людини на природне середовище або зміни його внаслідок дії явища природи: блискавки, руху підземних вод, надміру дощу. У другому розділі „Основні мотиви народної топонімічної прози Західного Полісся” здійснено спробу аналізу домінуючих мотивів народної топонімічної прози Західного Полісся.Топонімічну прозу Західного Полісся репрезентують мотиви відображення військових конфліктів, відетнонімічні, антропонімічні, родинно-побутові, реліктових форм народної архітектури, господарської діяльності, оронімічні, фітонімічні, гелонімічні, зоогонічні, лімнонімічні. Поетика топонімічної прози Західного Полісся у переважній більшості не виходить за межі форм, властивих для хроніката (короткої безсюжетної інформації фактологічного характеру). Оронімічні мотиви Західного Полісся переважно вказують на імена власників цих обєктів. Дослідження топонімічної прози Західного Полісся, дозволяє робити висновки, що в основу номінації топообєктів цього регіону лягали такі ознаки: 1) національності належність; Топонімічна проза Західного Полісся багатьма своїми спостереженнями корелюється з науковою інформацією історичного, географічного, біологічного, економічного характеру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ