Народна педагогіка як етноформуючий чинник - Автореферат

Особливий інтерес викликає народна педагогіка, яка лежить в основі національного виховання й виступає одним із дієвих етноформуючих та етнозберігаючих чинників. Актуальність теми посилюється ще й тим, що досі глибоко не досліджені вузлові проблеми народної педагогіки як головного осередку виховання. Дослідження проведено в контексті планових завдань Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Незважаючи на наявність багатьох робіт, що є за своїм змістом переважно фольклористичні та етнографічні і присвячені висвітленню різноманітних аспектів народної педагогіки, питання узагальнення та систематизації народно-педагогічного досвіду та його значення в етноформуючому процесі не стали темою окремого наукового дослідження. В Україні термін "народна педагогіка" вперше вжив О.У першому розділі "Джерела та історіографія" проаналізовано праці, які порушували загальні або конкретні аспекти народної педагогіки, місце та роль народно-педагогічного досвіду в етноформуючих процесах, розробляли методологічні засади сучасної етнологічної науки стосовно етнопедагогічного досвіду українців. Другий розділ "Родинна педагогіка в контексті етнокультури українців" складається з трьох підрозділів: "Сімя як субєкт і обєкт звичаєвого права", "Дитина в етнопедагогічних традиціях українського народу", "Зміст та засоби навчання та виховання в народній педагогіці". Народно-педагогічні уявлення свідчать, що неодружена людина, якого віку вона не була, вважалася парубком (дівкою) і користувалася меншим авторитетом у громаді, ніж одружена. Але побутування юридичних конструкцій в українському звичаєвому праві (посаг, материзна), факти участі жінки в громадському суді, функціонування інституту приймацтва (перехід чоловіка у прийми в сімю дружини) говорять, що і для жінки був характерний доволі високий рівень свободи і незалежності. Як правило, громада визначала форму покарання залежно від рівня вини (тимчасова ізоляція від громади, вигнання із громади назавжди, привселюдне побиття, грошові штрафи, увязнення тощо).У висновках відбито підсумки проведеного дослідження, викладено його основні результати, що винесені на захист. Результати дослідження показують, що в етнологічній науці немає узагальнюючих праць про етнопедагогіку, які б характеризували процес становлення етнопедагогіки та певні напрямки її еволюції, а передусім розглядали народно-педагогічний досвід українців як важливий чинник етно-та культуротворення. У дослідженнні зародження і формування етнопедагогічних поглядів виокремлено 3 періоди: 1 період - друга половина XIX ст. Особливістю родинної педагогіки як компоненту етнокультури українців є те, що фактори, принципи, уявлення про допустиме й заборонене щодо укладання шлюбу та гендерні стосунки в системах "чоловік-жінка", "батько-мати" виступали складниками етноформуючого процесу, які забезпечували етнічну консолідацію та ідентифікацію. Характеристика дитини як обєкта та субєкта народного виховання українців показує, що вона є образом трансформованого тотемного предка, який забезпечував інтегруючу функцію міжпоколінних звязків в етноформуючому процесі.До питання про становлення української народної педагогіки // Матеріали до української етнології: Зб. наук. праць. Формула "культурний - етнічний - національний герой" як один із механізмів створення українського виховного ідеалу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ