Народні політичні партії в сучасному ЄС, шляхи розвитку і структура трансформації - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичне дослідження особливостей Створення та діяльності політичних партій Європейського Союзу 1.1 Визначення та головні засади створення европартій 1.2 Основи діяльності та організація роботи європартій 1.3 Транснаціональні партії та групи. Вплив европартій на формування політики ЄС Висновок до розділу І Розділ 2. Партійна система ЄС 2.1 Структура партійної системи європейського парламенту 2.2 Партійна організація ЄП та рівень єдності партійних групп 2.3 Партійна конкуренція та формування коаліцій Висновок до розділу 2 Розділ 3. Шляхи розвитку Европейської народної партій та рухів Европейського Союзу 3.1 Виникнення та розвиток Європейської народної партії 3.2 Ідеологічні засади Європейської народної партії 3.3 Діяльність Європейської народної партії в Європейському парламенті 3.4 Місце молодіжних організацій Європейської народної партії в Європейському молодіжному русі та їх вплив на молодіжний рух України Висновок до розділу 3 Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Аналізумов праці на робочому місці 4.2 Розробка заходів охорони праці 4.3 Заходи безпеки в аварійних ситуаціях 4.4 Організація евакуаційних заходів 4.4.1 Розподіл і планування функціональних обов’язків на випадок надзвичайної ситуації 4.4.3 Розрахунок часу на проведення евакуації Висновок до розділу 4 Загальні висновки Список використаної літератури та джерел Вступ Актуальність теми дослідження обумовлена виникненням на рубежі століть нового виклику для політичної науки і практики у вигляді появи політичних партій на європейському рівні (європартій). Вивчення досвіду стабільної і стійкої партійної системи на матеріалі Європейського Союзу може сприяти освоєнню найбільш продуктивних, таких, що довели свою ефективність і що витримали перевірку часом способів впливу партій на політичний процес на користь розвитку в України стабільної, стійкої і ефективної партійної системи. Голосів, будучи членом редакційної ради спеціалізованого наукового журналу Party Politics, вніс внесок до розвитку уявлень про останні тенденції в зарубіжних дослідженнях партійної політики. Також із зарубіжних учених основний внесок в наукову розробку проблеми дослідження внесли Саймон Хікс (Simon Hix), Паскаль Дельвіт (Pascal Delwit), Камілла Сендстром (Camilla Sandstrom), Крістофер Лорд (Christopher Lord), Даниэль-Луї Сейле (Daniel-Louis Seiler), Лучано Барді (Luciano Bardi), Оскар Нідермайер (Oskar Niedermayer), Томас Дітц (Thomas Dietz), Стівен Дій (Stephen Day), Джо Шоу (Jo Shaw) і інші дослідники. У своїй доповіді Розвиток концептуального розуміння європейських транснаціональних політичних партій (із спеціальним акцентом на Партії європейських соціалістів) дослідники запропонували модель внутрішньої структури європартії з погляду конфігурації сил між різними течіями, що класифікуються за принципом бачення шляхів подальшої інституціоналізації європартії. Мета дослідження полягає у виявленні структури, трансформації та шляхів розвитку народних політичних партії в сучасному Європейському союзі Для реалізації цієї мети потрібно вирішити наступні завдання: · виявити головні засади створення европартій; · характеризувати основи діяльності та організацію роботи європартій; · дослідити еволюцію європейських партій; · проаналізувати вплив европартій на формування політики ЄС; · зробити аналіз основних тенденціі розвитку транснаціональних політичних партій ЄС; · дослідити структуру партійної системи європейського парламенту; · зробити аналіз механізмів функціонування партійної ситеми Европейського Союзу; Обєктом дослідження є партійна система Європейського союза як віддзеркалення розстановки політичних сил в ЄС. Обєднані інститути не складають повністю національної держави, оскільки це і не було метою під час їх створення. Партії з схожими поглядами обєднуються в Європейському Парламенті в групу депутатів, і пробують записати на папір загальні цінності і сформувати для виборів в Європарламент єдину платформу. Члени правління фракцій збираються 1-2 рази на рік на загальних зборах і створюють структуру для сумісної дії, правління Європартії, і центральної контори. Якщо спочатку парламент був більший для декорації, і посли обєднувалися в групи по країнах членам Європейського Союзу, то тепер повноваження парламенту збільшилися, і винесені ухвали включають світоглядні вибори. Не дивно, що раніша поверхнева спільна робота на сьогоднішній день змінилася парламентарними процесами на глибокому державному рівні. Важливими етапами розвитку можна вважати прямі вибори до Європейського Парламенту починаючи з 1979 року, і загальних інститутів, зокрема швидке зростання повноважень у звязку з Маастрихтським договором 1992 року [3, с.42]. Сьогодні можемо говорити про пять груп послів, що сформувалися і стабільних: консерватори (народна партія), соціал-демократи, ліберали, зелені, і ліві партії. Групи депутатів в Європейському Парламенті і їх партнери Європейська Народна Партія (European People’s Party, EPP) - 265 [IRL] Соціал-демократи (Progressive A