ХХ століття в житті народів і країн Азії і Африки. Колоніальна система імперіалізму. Аграрні структури в умовах колоніально-капіталістичної економіки. Особливості становлення капіталізму в міській економіці. Політичні та соціальні процеси на Сході.
Курсова робота НАРОДИ АЗІЇ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. ХХ століття в житті народів і країн Азії і Африки: переоцінка цінностей 2. Колоніальна система імперіалізму 3. Політичні та соціальні процеси на Сході 1. Це розпад Радянського Союзу і терористичний акт 11 вересня 2001 р. в США. Зникнення СРСР це не просто розпад зверхдержави, це крах ідеалів, це зникнення попередньої шкали цінностей, за якою оцінювався хід світової історії, визначалася прогресивність-реакційність діячів, рухів, концепцій. „Радянський марксизм”, головною рисою якого була уява про те, що Радянський Союз ішов у авангарді людства, робив аналіз всіх подій з точки зору інтересів СРСР і світового комуністичного руху. Що стосується вивчення колоніальних і залежних країн, а потім країн „третього світу”, це виразилося у відкритому антиімперіалізмі, викритті колоніальної експлуатації, безумовній моральній підтримці національно-визвольного руху. Що стосується трагедії в Нью-Йорку і Вашингтоні, то студенти виясняють, що не тільки Радянський Союз відстоював уявлі, утопічні цінності, але і Захід (США, „імперіалісти”) не зуміли побачити свого дійсного ворога. Достатньо згадати луддитів, які громили машини, російських селян, які спалювали маєтки наносячи непоправної шкоди російській культурі, сипаїв у Індії, іхетуанів у Китаї, ваххабітів у Індії та Нідерландській Індії (Індонезії) і т.д. До них слід віднести бойовиків „червоних бригад” в Німеччині, ОАСівців у Франції, рабо володільців і куклукскланівців у Америці, сучасних „марксистів” у Бірмі, Філіппінах, сепаратистів Пенджабу, Шрі Ланки, сучасних терористів-басків, ірландців, „Аль-Каїду” Бен Ладена, талібів, а також „антиглобалістів”. Це і інтервенція радянських військ на Півночі Ірану в 1920 - 1921 рр. з метою проголошення Іранської Радянської Республіки, і народна революція в Монголії 1921 р., деструктивна роль Комінтерну в китайській революції 1925 - 1927 рр., у інспіруванні комуністичного повстання на Яві (1927 р.), радянсько-афганська воєнна експедиція (1929 р.), розпуск рішенням Комінтерну Компартії Кореї у 1928 р. за фракційну боротьбу, направлення агентів навіть у Південну Африку для агітації за соціалістичну революцію на Сході і Африці. Практично, і Радянський уряд і Комінтерн діяли в унісон підбурюючи народи Азії і Африки на боротьбу з імперіалізмом та колонізаторами. Росія ж за визначенням була завжди права, а виступи на її окраїнах були проявом феодальної реакції, а також як наслідок прошуків все тих же західних країн. На протязі ХІХ ст. ситуація змінилася: промислова перевага Європи дала їй можливість дійсно викачувати із колоній і залежних країн Азії значні сили - майже 2% їх ВВП. „Імперіалізм” вживається як лайливе слово для визначення західних держав. Адже і в діяльності М. Ганді і Д. Неру чітко прослідковуються особисті інтереси і нерозбірливість в засобах для досягнення влади.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
