Аналіз підходів до класифікації методів дослідження медіатексту/дискурсу, узагальнення завдань його аналізу. Теоретична база методу наративної семіотики. Характеристика поверхневої і глибинної наративних структур тексту. Важливість актантів та ізотопів.
При низкой оригинальности работы "Наративна семіотика в системі методів дослідження медіатексту/дискурсу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті проаналізовано сучасні підходи до класифікації методів дослідження медіатексту/дискурсу; узагальнено завдання його аналізу; викладено теоретичну базу методу наративної семіотики; охарактеризовано поверхневу і глибинну наративні структури тексту; акцентовано на важливості актантів та ізо-топів як чинників спрямованості наративу. Сьогодні успішно функціонує розгалужений спектр методів дослідження текстів, зокрема: кон тент-аналіз; функціональна прагматика; аналіз способу категорізації участі та конверса-ційний аналіз (методи, орієнтовані на етномето-дологію); етнографічні методи; критичний дискурс-аналіз; обєктивна герменевтика; наративна семіотика та ін. До проблеми методології аналізу мас-медійного тексту/ дискурсу серед інших звертались Т. Однак цілу низку переваг у застосуванні саме таких методів перекреслює один, але суттєвий недолік - їх субєктивізм, адже кожен дослідник підходить до аналізу текстів з власною метою, настановами, ціннісними орієнтаціями. На нашу думку, такий підхід є певною мірою некоректним, адже згадані і не згадані нею методи хоча і передбачають різну мету, функціонують у різноманітних галузях знань, з використанням часом діаметрально протилежного інструментарію та ін., однак мають бути систематизовані для оптимізації свого застосування.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
